Справа № 308/1774/24
1-кп/308/131/24
13 лютого 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 (у режимі відео конференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_12 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження №308/1474/24, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023140160000269 від 23.06.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 23.06.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140160000269 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Прокурором через канцелярію суду було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом.
Подане клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Зауважив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
У клопотанні зазначає, що в ході досудового розслідування ухвалами слідчих суддів відносно ОСОБА_5 неодноразово продовжувався строк тримання під цілодобовим домашнім арештом, якими підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Наголошує, що підстав для зміни запобіжного заходу та відмови у продовженні обвинуваченому ОСОБА_5 строку цілодобового домашнього арешту відсутні, оскільки ризики, що обґрунтовували необхідність обрання запобіжного заходу не зменшилися і жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під під цілодобовим домашнім арештом, не може запобігти заявленим ризикам.
Вказує, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки один із злочинів, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким, насильницьким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 тривалий час перебував на посаді у 4 відділі 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України та в силу виконання своїх службових обов'язків має широке коло знайомих та обізнаний із особливостями роботи правоохоронних органів, в тому числі органів Державної прикордонної служби України. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від суду та має реальну можливість покинути територію України.
Також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як в ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 разом з обвинуваченим ОСОБА_6 прибули до Ужгородської міської лікарні, де перебував потерпілий ОСОБА_4 , та погрожували йому фізичною розправою. Вказана обставина свідчить про реальну наявність ризику незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_4 , так як обвинувачений ОСОБА_5 вже вчиняв спроби незаконного тиску на потерпілого.
Більше того, ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, в тому числі із службовими особами СБУ, схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення та суду. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на понятих, експертів та спеціалістів, які були залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Прокурор зазначає, що якщо до обвинуваченого ОСОБА_5 буде застосовано більш м'який запобіжний захід, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з огляду на характер займаної ним посади, оскільки останній є працівником правоохоронного органу, що зумовлює висновок про можливість використання ним своїх зв'язків з огляду на соціальне становище та коло спілкування, чи іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
У зв'язку з наведеним, інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_13 та йому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Не погоджуючись із заявленим клопотанням, захисником обвинуваченого ОСОБА_8 подано заперечення на клопотання.
У поданих запереченнях вказує, що сторона захисту вважає, що клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту не містить правових та фактичних підстав для його задоволення. Зауважує, що відбулась зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого, а початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.
Зазначає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього аденіту містить тези про те, що відповідно до п.1 ч. 3 ст. 199 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України викладені в клопотаннях про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не зменшилися та виправдовують тримання останнього під цілодобовим домашнім арештом, такі ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник наголошує, що обставина відсутності ризику переховування від суду ОСОБА_5 вже встановлена судом апеляційної інстанції. Крім того, на підтвердження ризику незаконного впливу на потерпілого прокурором до клопотання подано ксепрокопію заяви потерпілого ОСОБА_14 від 26.06.2023 про те, що 26.06.2023 в Ужгородську міську лікарню, де він перебував на лікуванні, прибули ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де останній в палаті №20 висловлював погрози фізичною розправою, пов'язання з проведенням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Однак, ОСОБА_5 заперечує вищевказаний факт, окрім заяви потерпілого ОСОБА_14 будь яких інших доказів, які вказують на відвідування ОСОБА_5 потерпілого 26.06.2023 в лікарні прокурором не надано.
Окрім того, запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту застосований за ухвалою суду з 19.09.2023, тобто майже п'ять місяців тому, з того часу він не вчиняв жодних протиправних дій та не порушував процесуальну поведінку.
На підставі наведеного, просить суд змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт у нічний період доби з 22:00 до 06:00 год.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, до 14 лютого 2024 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом з підстав та мотивів, викладених у поданому ним клопотанні. Наголосив. що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам, які продовжують існувати.
Потерпілий у судовому засіданні просив взяти обвинуваченого під варту та застосувати більш жорсткий запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора заперечив та просив змінити міру запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт у нічний період доби. Підтримав подані ним заперечення. Також вказав, що на утриманні його підзахисного перебуває двоє неповнолітніх дітей, застосований відносного ОСОБА_5 цілодобовий арешт триває вже близько п'яти місяців, тому просив такий змінити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні також підтримала клопотання щодо зміни запобіжного заходу та просила застосувати домашній арешт у нічний період доби.
Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з доводами захисників.
Заслухавши думку прокурора, позицію потерпілого, доводи обвинуваченого та його захисників, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
При вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Закарпатського апеляційного суду обирався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в подальшому продовжувався ухвалами слідчих суддів.
Як зазначено у ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан, наявність; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з тим, ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У поданому прокурором клопотанні зазначається, що наразі продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд зазначає, що прокурором в ході розгляду клопотання у судовому засіданні доведено, а стороною захисту належним чином не спростовано наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження чи іншим чином перешкоджати кримінальному провдаженню, враховуючи наведене у клопотанні обгрунтування та подальшого контакту з потерпілим, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, службові зв'язки. Вказані ризики на переконання суду не зменшились, а більш м'які запобіжні заходи, не можуть запобігти їм.
У судовому засіданні судом було досліджено надані стороною захисту нагороджувальні відзнаки обвинуваченого, копії свідоцтв про народження дітей, пенсійного посвідчення батька, довідки стовоно матері, лист Департаменту військової контррозвідки від 29.11.2023 №17/13-889/19.
Проте, наявність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, на які посилається сторона захисту, не можуть бути безумовними підставами для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу. На переконання суду, бажання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо здійснення матеріального забезпечення родини та реалізації гарантованого йому конституційного права на працю в даному випадку не превалює над суспільним інтересом, що існує та захищається в даному кримінальному провадженні.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд враховує тяжкість злочинів, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не залишати цілодобово місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 10 квітня 2024 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого - Ужгородському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1