апеляційне провадження №22-ц/824/8003/2024
справа №760/6626/20
16 лютого 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Міністерства освіти і науки України про визнання погодження на посаду методиста вищої категорії відділу організаційно-аналітичного забезпечення та контролю строковим договором, визнання недійсними та скасування наказів про звільнення, визнання відсутності на роботі недійсним, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року в задоволенні позовних вимоги відмовлено.
Повне рішення складено 10 лютого 2023 року.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 08 березня 2023 року ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну адресу апеляційного суду подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, скаржниці надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 6300,00 грн (том 6 а.с.213-216).
27 квітня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору, яке мотивовано скрутним майновим становищем у зв'язку із тривалою відсутність доходів, на підтвердження чого долучено довідку ОК-7 з Пенсійного Фонду України (том 6 а.с.222-240).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржниці у зв'язку із не виконанням вимог ухвали апеляційного суду від 11 квітня 2023 року (том 7 а.с.15-18).
26 червня 2023 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року.
Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Приймаючи постанову від 17 січня 2024 року, Верховний Суд вказав, що під час продовження розгляду справи апеляційному суду належить розглянути заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору, оцінити надані нею докази на її підтвердження; перевірити наявність у позивачки пільг на сплату судового збору, визначених положеннями пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в аспекті заявлених нею позовних вимог; вирішити питання щодо відкриття або відмови у відкритті апеляційного провадження; розглянути справу та ухвалити законне і справедливе судове рішення.
08 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Установлено, що в 2020 році ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому по суті розгляду справи просила(том 1 а.с. 41-42):
- Визнати погодження на посаду методиста вищої категорії відділу організаційно- аналітичного забезпечення та контролю за строковим договором на період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 до дати фактичного виходу його з відпустки від 31 січня 2017 року недійсним, неправомірним та підписане в стані, коли позивачка не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними з врахуванням висновків експертів-психіатрів № 101 від 30 червня 2017 року, № 266 від 06 листопада 2015 року (пункт 3);
- Визнати наказ № 35-к від 31 січня 2017 року про переведення недійсним, неправомірним; византи наказ №58-к від 22 березня 2017 року про звільнення недійсним, неправомірним (пункт 4);
- Визнати відсутність позивачки на роботі 31 січня 2017 року згідно довідки від лікаря ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року та перебування в секторі БДЖ до 10 лютого 2017 року згідно журналу відвідування в секторі БЖД, в той час як її безпідставно табелювали в цей день ІМЗО (що підтверджує підписання позивачкою погодження на посаду методиста вищої категорії відділу організаційно-аналітичного забезпечення та контролю заднім числом, під впливом збиваючих факторів та свідомого затягування часу ІМЗО з метою позбавлення позивачки вибору посад роботи, яку вона б реально могла виконувати), а також у зв'язку з цим погодження на посаду методиста вищої категорії відділу організаційно-аналітичного забезпечення та контролю за строковим договором на період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 до дати фактичного виходу його з відпустки від 31 січня 2017 року недійсним, неправомірним (пункт 5);
- Скасувати наказ № 35-к від 31 січня 2017 року про переведення як недійсний, неправомірний; скасувати наказ №58-к від 22 березня 2017 року про звільнення як недійсний, неправомірний (пункт 6);
- Зобов'язати уповноважених осіб ІМЗО (пункт 7):
1) поновити трудовий стаж ОСОБА_1 з 31 січня 2017 року у трудовій книзі;
2) Начальнику юридичного відділу забезпечити допуск до роботи ОСОБА_1 на посаді, не нижчій, яку позивачка займала з 31 січня 2017 року;
3) Головному бухгалтеру видати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі (визначеним судом на підставі досліджень цивільного позову і доказів і принесеному відповідачем довідок про середній дохід);
4) Начальнику відділу кадрів: унести запис про поновлення трудового стажу до трудової книги ОСОБА_1 ; скласти скорегований табель обліку використання робочого часу за час вимушеного прогулу; унести зміни до особової картки та особової справи ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях для позивачів - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Із вимог позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що скаржниця має пільгу щодо сплати судового збору в частині вимог про визнання недійсним та неправомірним наказу №58-к від 22 березня 2017 року про звільнення, про скасування цього наказу, а також щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Інші вимоги позову не підпадають під дію пільги, визначеної частиною 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", та є позовними вимогами немайнового характеру, відтак за вказані позовні вимоги підлягає сплаті судовий збір згідно вимог закону. Отже, з наведеного убачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із 5 самостійними позовними вимогами немайнового характеру, на які не розповсюджується дія пільги, установленої частиною 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 356 ЦПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в станом на 01 січня 2020 року становив 2102,00 грн, таким чином 0,4 розміру від цієї суми становить 840,80 грн.
За наведених обставин, за звернення до суду із цим позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4204,00 грн (840,80 грн * 5 [кількість позовних вимог немайнового характеру]), відтак за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року розмір судового збору становить 6306,00 грн (4204,00 грн * 150%).
Апеляційну скаргу подано в електронній формі, відтак необхідно застосовувати положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за звернення ОСОБА_1 із апеляційною скаргою на рішення суду становить 5044,80 грн (6306,00 грн * 0,8).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з цим, стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати та коло осіб, до яких може застосувати суд цю норму.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що обов'язковим елементом застосування цієї статті є майновий стан сторони, який не дозволяє їй сплатити судовий збір взагалі (у випадку, якщо сторона клопоче про звільнення її сплати судового збору) або перед зверненням до суду (у випадку, якщо сторона клопоче про відстрочення або розстрочення сплати судового збору).
З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 одночасно з поданням апеляційної скарги подано заяву про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року. Заяву мотивовано тим, що у зв'язку із звільненням позбавлена джерел доходів, а тому через скрутне майнове становище не має фінансів для сплати судового збору. Посилається на судову практику національний суддів, Європейського суду з прав людини (том 8 а.с.73-85).
Згідно довідки ОК-7 Пенсійного фонду України, сформованої 20 квітня 2023 року, тобто найбільш актуальної відносно дати подання апеляційної скарги на рішення суду (08 березня 2023 року), загальний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2022 рік) становить 269571,73 грн. Отже, 5 % від суми доходу скаржниці за 2022 рік становить 13 478,59 грн, що не є більшим від розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року (5044,80 грн).
Відтак, відсутні підстави для застосування пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" та звільнення скаржниці від сплати судового збору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Наведені скаржницею обставини не можуть уважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Відтак, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року.
Окрім того, 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про зменшення розміру судового збору. Заяву мотивовано тим, що з березня 2017 року по вересень 2020 року скаржниця з вини відповідача не отримувала доходів, оскільки не могла працевлаштуватись. Вказує, що грошові кошти для існування позичала у сторонніх осіб, які віддає станом на дату подання цієї заяви. Зазначає, що з 2020 року працевлаштована. Станом на дату подання цієї заяви працює на місці тимчасово хворого працівника, а тому перебуває у невизначеному становищі щодо майбутніх доходів чи їх відсутності. Вказує, що у зв'язку із складним становищем на роботі була вимушена звільнитись 09 березня 2023 року. Посилається на незадовільний стан фізичного та морального здоров'я у зв'язку із погіршенням відносин на робот з колегами та учнями навчального закладу. Посилається на судову практику національний суддів, Європейського суду з прав людини. Долучає довідку ОК-7 з Пенсійного фонду України на підтвердження майнового стану, сформовану 20 квітня 2023 року (том 8 а.с. 223-235).
Аналіз заяви про зменшення розміру судового збору свідчить, що доводи в частині відсутності у трудових відносин у період з 2017 року по 2020 рік і, як наслідок, відсутність доходів за цей період, не вказують на скрутний майновий стан скаржниці станом на дату подання апеляційної скарги в березні 2023 року.
Долучена до цього клопотання заява ОСОБА_1 від 09 березня 2023 року із школи №226 м. Києва сама по собі не підтверджує факт припинення трудових відносин, оскільки відображає лише намір заявниці припинення таких відносин, а тому не може слугувати об'єктивним підтвердженням звільнення з роботи.
Крім того, посилання скаржниці на незадовільний стан здоров'я не може уважатись достатньою підставою для зменшення розміру судового збору, оскільки не вказує на скрутний майновий стан заявниці та відсутність у неї інших доходів чи джерел для існування.
Інших обґрунтованих та достатніх доводів та доказів на підтвердження відповідного майнового стану заявниці не надала.
За наведених обставин, заява ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року задоволенню не підлягає.
З огляду на наведене, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 5044,80 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 358 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року.
Відмовити ОСОБА_1 у зменшенні розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук