справа № 758/7815/22
провадження № 22-ц/824/7679/2024
головуючий у суді І інстанції Лещенко О.В.
16 лютого 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від8 червня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
рішенням Подільського районного суду міста Києва від8 червня 2023 року позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06 травня 2019 року у розмірі 97047 (дев'яносто сім тисяч сорок сім) гривень 43 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір у сумі 2481,00 грн.
Не погоджуючись із указаним рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а на ухвалу суду - протягом 15 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення Подільського районного суду міста Києва було ухвалено 8 червня 2023 року.
Таким чином, останній строк оскарження рішення припадає на 8 липня 2023 року, що є вихідним днем (субота), таким чином останнім днем слід вважати 10 липня 2023 року.
Вперше апелянт через свого представника звернувся з апеляційною скаргою 6 листопада 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі судді Голуб С.А. клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року №758/7815/22.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Як зазначено у цій апеляційній скарзі, вищевказану ухвалу суду апелянт та представник апелянта не отримували ані засобами поштового зв'язку, ані засобами електронного зв'язку. З ухвалою суду представник апелянта ознайомився у ЄДРСР 26 грудня 2023 року.
5 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду було направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2024, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 повернуто скаржнику оскільки ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на електронну адресу представника відповідача, яка зазначена ним в апеляційній скарзі, супровідний лист разом із копією ухвали останній отримав 21 грудня 2023 року, про що свідчить звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Вдруге представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою 26 січня 2024 року, тобто із пропуском строку, визначеного положеннями статті 354 ЦПК України.
У наведеній апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та наводить обгрунтування, а саме, що перевіривши електронну поштову скриньку представника апелянта було виявлено, що відповідний лист із ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху дійсно було направлено апелянту, однак цей лист потрапив у папку «спам», тому не було можливості оперативно виявити цей лист задля усунення недоліків, у підтвердження чого надає скріншот з електронної пошти з підтвердженням перебування листа у папці «спам».
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
Наведені у клопотанні про поновлення строку причини пропуску такого строку не можна визнати поважними, оскільки вбачається, що стороні апелянта вже було продовжено строк, однак сторона не цікавилася провадженням у її справі та не скористалася належними їй процесуальними правами та обов'язками.
Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику навести інші поважні причини для поновлення строку.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 8 червня 2023 року залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.О. Писана