Справа № 363/3987/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2830/2024 Суддя-доповідач ОСОБА_2
15 лютого 2024року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року, якою продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 26 березня 2024 року включно, -
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022101110000203 відносно ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою суду від 26 січня 2024 року, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 26 березня 2024 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала, є необґрунтованою, незаконною, невмотивованою.
Вказує, що висунуте йому обвинувачення є безпідставним, та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження, а ризики, на які вказує сторона обвинувачення є надуманими, при цьому, судом жодним чином не перевірено обгрунтованість цих ризиків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку вимог та доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Під час розгляду суд встановив, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, ризик, зазначений у статті 177 КПК України, такий, як те, що обвинувачений з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд дійшов висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії розгляду кримінального провадження іншого запобіжного заходу, оскільки він буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику та забезпеченню виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Всупереч доводів апеляційної скарги, в ході розгляду даного клопотання суд дійшов обгрунтованого висновку, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
На переконання колегії суддів, судом ретельно перевірено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, обгрунтованість висунутого щодо ОСОБА_6 обвинувачення, встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, враховано дані про обвинуваченого в сукупності, та зроблено вмотивований висновок про те, що на даний час немає достатніх підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний із триманням під вартою.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 26 березня 2024 року включно - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: