15 лютого 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 356/609/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2366/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Капшученко І.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 70 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн. (а.с. 1-3).
Безпосередньо у позовній заяві ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення судово-будівельної експертизи для встановлення факту, причин та розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок залиття квартири, на вирішення якої просив поставити наступні питання:
1) Чи має квартира АДРЕСА_1 ознаки залиття водою, які вказані в акті обстеження житлово-побутових умов від 17 квітня 2023 року?
2) Які пошкодження виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 ?
3) Чи є причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями елементів, внутрішнього оздоблення та електропроводки квартири АДРЕСА_1 та проникненням вологи у вказану квартиру внаслідок її залиття водою з системи водо-теплопостачання чи водовідведення, яке сталося 17 квітня 2023 року?
4) Яка ринкова вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів (розмір завданої матеріальної шкоди) у квартирі АДРЕСА_1 , проведення та використання яких необхідне для усунення пошкоджень залиття квартири водою з системи водо-теплопостачання чи водовідведення, яке сталося 17 квітня 2023 року?
Проведення експертизи просив доручити атестованому судовому експерту Бойку М.В. (а.с. 3).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 вересня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення судово-будівельної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задоволено частково. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Бойку М.В. (08400 Київська область, м. Переяслав, вул. Миру, буд. 2).
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
1) Чи має квартира АДРЕСА_1 ознаки залиття водою, які вказані в акті обстеження житлово-побутових умов від 17 квітня 2023 року?
2) Які пошкодження виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 ?
3) Чи є причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями елементів, внутрішнього оздоблення та електропроводки квартири АДРЕСА_1 та проникненням вологи у вказану квартиру внаслідок її залиття водою з системи водо-теплопостачання чи водовідведення, яке сталося 17 квітня 2023 року?
4) Яка ринкова вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів (розмір завданої матеріальної шкоди) у квартирі АДРЕСА_1 , проведення та використання яких необхідне для усунення пошкоджень залиття квартири водою з системи водо-теплопостачання чи водовідведення, яке сталося 17 квітня 2023 року?
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Провадження у справі зупинено до проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 81-82).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 90-93).
На обґрунтування скарги зазначав, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не підлягало задоволенню, адже проведення експертизи з оцінки збитків станом на 17 квітня 2023 року є неможливим. Вказував, що наданий позивачем акт обстеження житлово-побутових умов позивача станом на 17 квітня 2023 року, складений депутатом Березанської міської ради Іванчуком Ю.А., є неналежним доказом. Вказані відомості у акті про залиття є неправдивими, огляд квартири позивача проведено без його участі, зміст акту не перевірений показами свідків у судовому засіданні. У акті також не встановлено причини залиття квартири позивача. Крім того, не було проведено обстеження квартири відповідача, не встановлено технічної несправності сантехнічного обладнання у квартирі відповідача. Вважає, що позивач бажає зробити ремонт квартири за рахунок відповідача, підтвердженням чого є пошкодження позивачем конструкцій стін, шпалер та електропроводки, що було зроблено після проведення обстеження квартири. Тому за наслідками проведення експертизи буде виявлено та обраховано пошкодження, зроблені позивачем, як шкоду, що завдана відповідачем.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду без змін (а.с. 124-125).
Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, причини неявки не повідомили про розгляд справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення 06 січня 2024 року, тобто завчасно, про розгляд справи апеляційним судом 15 лютого 2024 року про що свідчить відмітка працівників пошти про вручення адресату поштового відправлення. Позивач ОСОБА_2 був сповіщений особисто 07 січня 2024 року про що у справі є докази (а.с. 121-123, 130-135).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення даного спору необхідні спеціальні знання з метою з'ясування розміру заподіяного позивачу матеріального збитку внаслідок залиття квартири.
З висновками суду першої інстанції погодилась і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Тобто саме на суд покладений обов'язок із визначення питань, необхідних для призначення експертизи, з огляду на заявлені у справі позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У п. 5.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
З наведених обставин справи вбачається, що предметом спору є з'ясування доведеності завдання матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття належної йому на праві власності квартири та розміру такої матеріальної шкоди. Таким чином, у наведеній справі підлягають доведенню: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди. Вказане у свою чергу передбачає встановлення перш за все причин залиття, в залежності від яких буде встановлена наявність чи відсутність вини даного відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між ними.
Заявляючи клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи позивач вказував, що факт залиття квартири відповідачем встановлений актом обстеження житлово-побутових умов, складеним депутатом Березанської міської ради від 17 квітня 2023 року, де вказано яких пошкоджень зазнала квартира позивача, проте, для встановлення факту, причин та розміру заподіяної шкоди необхідні спеціальні знання та проведення відповідної експертизи. Позивач вказував, що під час обстеження його квартири 17 квітня 2023 року відповідач категорично відмовив депутату Березанської міської ради зайти до своєї квартири на предмет її огляду з приводу з'ясування причин протікання води.
Оскільки проведення таких досліджень передбачає огляд як квартири відповідача, так і квартири позивача, то слід визнати обґрунтованими твердження позивача про неможливість здійснення такої експертизи ним самостійно. Відхилення такого клопотання взагалі, як на тому наполягає відповідач, призведе до порушення рівності прав учасників справи та дисбалансу їх інтересів в суді, передбачених положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України, що є неприпустимим.
Виходячи з норм ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористався правом запропонувати інші ніж позивач запитання. Тому судом першої інстанції визначений перелік питань, заявлений стороною позивача.
Оскільки вирішення питання встановлення причини залиття квартири та оцінки збитків потребує спеціальних знань, та встановлення обставин, що мають правове значення для вирішення спору, тому у справі може бути призначена судова будівельно-технічна експертиза.
Апелянт посилався на те, що акт обстеження житлово-побутових умов, складений депутатом Березанської міської ради Іванчуком Ю.А., від 17 квітня 2023 року, та надані позивачем фотографії пошкоджень квартири є неналежними доказами. Проте такі доводи мають бути оцінені судом під час розгляду справи і ухвалення рішення по суті спору.
Також апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги, що за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи буде виявлено та обраховано пошкодження квартири, зроблені самовільно позивачем після залиття квартири (обдирання шпалер, штукатурки, заміна проводки більшого діаметру), оскільки судом першої інстанції постановлено на розгляд експертам питання щодо пошкоджень внаслідок залиття квартири станом на 17 квітня 2023 року.
Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення у справі судової експертизи, оскільки для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.
Доводів незаконності ухвали районного суду в частині зупинення провадження у справі апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів їх відхилила.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і в частині призначення експертизи оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Дата складання повного судового рішення - 15 лютого 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова