Справа № 761/2814/24
Провадження № 3/761/1148/2024
14 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка обіймає генерального директора АТ «Інститут транспорту нафти» (ІНПП2520614213), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП
ОСОБА_1 , будучи генеральним директором АТ «Інститут транспорту нафти», вчинив адміністративне правопорушення ч.1 ст. 41 КУпАП, 12.12.2023 о 16 год. 10 хв. за адресою: вул. Січових Стрільців, буд. 60, м. Київ, а саме порушення вимог частина першої статті 10 ЗУ № 2136 заробітна плата працівникам не виплачується у відповідності до умов, визначених трудовим договором. Відповідно до вимог статті. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Згідно частини першої статті 115 КЗпП, виплата заробітної плати не проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) рідше двох разів на місяць через проміж часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюються виплати. Так, відповідно до довідки про стан заборгованості, у товаристві існує заборгованість із виплати заробітної плати перед 72 працюючими працівниками, згідно № Ц/КВ/30390/4.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлено законом порядку.
Суд при цьому наголошує, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Так, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка не з'явилася в судове засідання, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
З цих підстав суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу про адміністративне правопорушення №Ц/КВ/30390/4/П/ПТ від 12.12.2023, актом № Ц/КВ/30390/4, іншими матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, актом № Ц/КВ/30390/4 підтверджено факт порушення у АТ «Інститут транспорту нафти» вимог законодавства про працю.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 41 КУпАП як порушення вимог законодавства про працю, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи, ОСОБА_1 , що він не тривалий час обіймає посаду гендиректора АТ, не спростовують наявність боргу та необхідність його усунення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в 605 /шістсот п'ять / грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 9, 33, 41, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 /шістсот п'ять / грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Антоніна КВАША