Ухвала від 16.02.2024 по справі 760/17662/21

Справа №760/17662/21

2/760/3200/24

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

16 лютого 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи за в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» /далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»/ (ЄДРПОУ: 41946011; адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

24.06.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, датована 24.06.2021, за підписом адвоката Оберемок Д.О. (діє на підставі ордеру), в якій ставиться питання про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення відключень 04.01.2021, 04.02.2021, 09.03.2021, 12.04.2021, 28.04.2021, 30.05.2021, квартири за адресою: АДРЕСА_3 за особовим рахунком № НОМЕР_2 , КС: 492;

- визнання протиправними та безпідставними нарахування заборгованості позивачу за особовим рахунком № НОМЕР_2 , КС: 492 перед відповідачем у розмірі 2 471,80 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та її обґрунтування

21.02.202 до суду надійшло клопотання за підписом позивача, в якому він, зокрема, вказує про необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження (а.с. 107- 108).

Відповідне клопотання обґрунтовано, тим, що дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме:

- визначення актуальної позиції відповідача стосовно обставин справи, оскільки ним надавались суперечливі та взаємовиключні відомості;

- з'ясування обставин, які мають значення у визначенні складу злочину, а також осіб, які вчинили крадіжки обладнання при безпідставному і протиправному відключенні;

- з'ясування інших обставин, що мають значення для справи.

Мотиви суду

Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд виходив з приписів ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України та визнав дану справу малозначною, з огляду на що вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У справі, що є предметом розгляду, зустрічного позову не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).

З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (в т.ч. підготовчого) не вбачається.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку; зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання протиправними дій, в порядку загального позовного провадження, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом'янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

Суддя Л. Л. Зуєвич

Попередній документ
117045056
Наступний документ
117045058
Інформація про рішення:
№ рішення: 117045057
№ справи: 760/17662/21
Дата рішення: 16.02.2024
Дата публікації: 19.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.02.2024)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 08.07.2021
Предмет позову: про захист прав споживачів