Справа №377/895/23 Головуючий в суді І інстанції - Теремецька Н.Ф.
Провадження № 33/824/83/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
07 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року,
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 12 жовтня 2023 року, о 18 годині 30 хвилин, в місті Славутичі, по вулиці Героїв Дніпра, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рот, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810» та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що матеріали справи та відеозапис, які дослідив суд першої інстанції при прийнятті рішення, не підтверджують рух автомобіля, а тому суд безпідставно зробив висновок про вчинення правопорушення апелянтом. Вказав на те, що в письмових поясненнях заперечив керування автомобілем, а ввімкнене світло фар не підтверджує рух транспортного засобу, оскільки коли ввімкнув світло в салоні авто шукаючи документи, ввімкнулось світло фар в авто «ВАЗ 21063». Крім того, вважає, що рапорти працівників поліції не є доказами у справі відповідно до ст.251 КУпАП. Пояснив, що відмовився від надання пояснень та підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, викликають розумні сумніви, що не узгоджується з принципом «поза розумним сумнівом». Також вказав на те, що суд першої інстанції в постанові суду не надав жодної оцінки доводам, наведеним в письмових поясненнях апелянта. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, постановити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення справи не направляв. В прохальній частині апеляційної скарги просив у разі його неявки проводити розгляд справи без його участі, подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Такий висновок підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.10.2023, в якому викладені обставини вчинення правопорушення, відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, відповідно до яких водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі, рапортами інспектора СРПП Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Черенька В. та поліцейського СРПП Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Кудри М.Г. від 12.10.2023, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я, копією листа КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області №1059 від 03.10.2022, іншими доказами.
Дослідивши вказані докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали провадження не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд, вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 вийшов з авто зі сторони водія, при цьому авто стояло на узбіччі дороги з увімкненим світлом фар та аварійною світловою сигналізацією. В ході спілкування з працівниками поліції останній вказував, що йому необхідно було проїхати лише 100 метрів щоб перегнати авто на стоянку, також пояснював, що він їхав з поштового відділення і їхав акуратно. З урахуванням викладеного суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівників поліції є неналежним доказом у справі. Так, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і в найближчому медичному закладі. При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що рапорти працівників поліції не є належними доказами в справі. Так, вказані рапорти містять відомості щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відомості щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі. Вказані обставини узгоджуються з відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, які містяться в матеріалах справи. У зв'язку з цим, рапорти працівників поліції визнаються належними та допустимими доказами на підтвердження вини ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька