Справа № 526/3680/23 Номер провадження 33/814/469/24Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
15 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2023 року,-
Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 17000 грн.00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 07 жовтня 2023 р. о 22 год. 18 хв. по вул. Дзержинського,35А в м. Гадяч Миргородського району , водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Меган д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови.
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 25.10.2023 - скасувати за відсутності складу та події правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають дійсності, так як зазначає, що не керував в той вечір автомобілем.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що, того вечора не керував, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, адже 07.10.2023, ввечері разом із своїми сусідами відпочивали біля свого будинку по АДРЕСА_1 . Апелянт зазначає, що о 22 годині вирішив піти додому, забирав речі з автомобіля, ставив його на сигналізацію, в той час до нього під'їхав екіпаж патрульної поліції, працівники якого пропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що оскаржувана постанова винесена 25.10.2023, строк її оскарження сплив 05.11.2023 року.
В своєму клопотанні зазначає, що 13.12.2023 дізнався про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, отримав постанову суду 14.12.2023 в канцелярії Гадяцького районного суду, що підтверджується його розпискою, 21.12.2023 року до канцелярії Полтавського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2023 р. о 22 год. 18 хв. по вул. Дзержинського,35А в м. Гадяч Миргородського району , водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови.
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 505889 від 07.10.2023 (а.с.1); даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2023 складеного о 23:14 годині, яким підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а. с. 3), даними відео файлу на CD-диск, де зафіксовано обстановку на місці події та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а. с. 6-7).
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_2 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України.
Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів, які могли б підтвердити той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд відхиляє з огляду на те, що подібне твердження повністю спростовується матеріалами справи.
Так, у матеріалах справи наявний відеозапис, на якому зафіксовані події, що відбувалися 07.10.2023 року близько 22 год.18 хв., а саме - водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Меган д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови, (хронологічний відрізок «video_2023-10-10_09-13-23» 0:20 - 0:54), зафіксовано рух даного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , також дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 505889 від 07.10.2023 (а.с.1); даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2023 складеного о 23:14 годині, яким підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а. с. 3) та інші відеозаписи, які були додані до матеріалів справи, які підтверджують, що дійсно за кермом даного автомобіля перебував ОСОБА_1 , та зафіксовано відмову від проходження в законному порядку стан на алкогольне сп'яніння(хронологічний відрізок «export-vk2v5» 23:06:48).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Хабардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин