Справа № 524/6863/23 Номер провадження 33/814/481/24Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
15 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 09 вересня 2023 року близько 17 год. 30 хв. керував автомобілем Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 , по вул. Миру в м. Кременчук Полтавської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
При цьому заперечує факт керування транспортним засобом та зазначає як про відсутність зафіксованої у встановленому порядку зупинки працівниками поліції автомобіля під його керуванням, так і про відсутність складення стосовно нього адміністративних матеріалів за порушення правил дорожнього руху.
У зв'язку з цим стверджує про відсутність передбачених Законом підстав для зупинки його транспортного засобу.
Зауважує, що зі змісту відеозапису неможливо ідентифікувати дані особи, яка його здійснила, а також дату, час та характеристики технічного засобу відеофіксації.
Стверджує про наявність суперечностей щодо часу відеозапису та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Також зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, а тому відеозапис не може бути належним доказом його винуватості, як і сам протокол.
Вказує, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились.
Наголошує, що в оскаржуваній постанові не наведені мотиви врахування відеозапису, на якому він керує автомобілем.
Особа, яка притягається до притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник Варавін С.Д. були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, проте клопотали про розгляд без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доказита доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах.
Фактичні обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в апеляційній скарзі не заперечуються та повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №434179 від 09 вересня 2023 року і підтверджуються відеозаписом події, який долучений до цього протоколу.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинки його транспортного засобу, а також заперечення факту керування ним транспортним засобом є неприйнятними.
Як видно з рапорту поліцейського, 09 вересня 20203 року екіпаж патрульної поліції «Залік-112» отримав виклик за фактом порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 , який створював аварійні ситуації.
При цьому свідок ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що 09 вересня 2023 року, керуючи автомобілем в м. Кременчуці Полтавської області, був неодноразово заблокований водієм автомобіля Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 , який створював аварійні ситуації на дорозі.
Такі пояснення свідка ОСОБА_2 повністю узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3 - пасажира його автомобіля, яка здійснювала відеофіксацію події.
При цьому, зі змісту вказаного відеозапису видно, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Qashqai, днз НОМЕР_1 , до моменту його зупинки.
Всупереч доводам апеляційної скарги, у відповідності до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено жодних даних, які б могли поставити під сумнів достовірність проведеного свідком відеозапису, а тому суддя обґрунтовано визнав його належним і допустимим доказом винуватості порушника.
Оскільки пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються об'єктивними даними відеозапису події, їх неявка в судове засідання не спростовує висновків судді.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Крім того, згідно з приписами п.1 та п.3 ст.35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а також, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
При цьому, незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А право уповноважених осіб органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Таким чином, поліцейські на підставі вказаного звернення свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мали законні підстави для відповідного реагування у межах своїх повноважень.
Доводи апелянта щодо недопустимості наявного у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної камери поліцейського є необгрунтованими, оскільки вказаний доказ отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини адміністративного правопорушення.
При цьому, вказаний відеозапис хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю він є безперервним, про що свідчать відображені на ньому дата та час проведення зйомки, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій.
Крім того, кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього без будь-яких розривів у часі.
Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КпАП України, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постанову судді Автозаводськогорайонного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2024 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.