Справа № 644/8962/21 Номер провадження 22-ц/814/1302/24Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
07 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мінькової Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Турченко Т.В. в м.Полтаві у справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,-
У вересні 2021 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до районного суду з даним позовом, просили стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що отримані за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2014 року по 31.08.2021 рік в сумі 105686,75 грн. та судовий збір.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2014 року по 31.08.2021 рік в розмірі 98320,94 грн. та 3 % річних в 5011,44 грн., нарахований індекс інфляції в розмірі 2354,37 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2270,00 грн., а всього 107956 грн. 75 коп.
Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.
Рішення оскаржила адвокат Мінькова В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, застосувати наслідки спливу строку позовної давності до частини позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати за послуги теплопостачання за період з 01.09.2018 року по 31.08.2021 року у сумі 54428,80 грн., інфляційні витрати у сумі 691,30 грн. та 3% річних у сумі 302,28 грн.
Вважає, що суд помилково не застосував наслідки спливу позовної давності, прийшовши до висновку про переривання строків позовної давності.
Вказувала, що характеру правовідносин, що склалися між сторонами, передбачає внесення оплати за фактично надані послуги з теплопостачання шляхом здійснення періодичних щомісячних платежів, тому строк позовної давності повинен розраховуватися щодо кожного платежу окремо.
У відзиві представник КП «Харківські теплові мережі» посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги адвоката Мінькової В.В., поданої в інтересах ОСОБА_1 , відмовити, а рішення районного суду залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що КП «Харківські теплові мережі» надавало послуги з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 .
За розрахунками позивача утворилася заборгованість за період з 01.02.2014 року по 31.08.2021 року в розмірі 98320,94 грн. та 3 % річних в розмірі 5011,44 грн., нарахований індекс інфляції в розмірі 2354,37 грн.
Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому повинна сплатити позивачеві за надані послуги заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних.
Відмовляючи у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вносилася плата за гаряче водопостачання та опалення, в зв'язку з чим строк позовної давності переривався.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Тобто позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.
Європейський суд з прав людини, вказує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи по події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії).
Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так, у позовній заяві КП «Харківські теплові мережі» вказаний період розрахунку заборгованості за період з 01.02.2014 року по 31.08.2021 року, тобто за період 7 років.
Позов подано до суду першої інстанції 24 вересня 2021 року, а отже більша частина суми нарахувань по основному боргу позивачем заявлено за межами трирічного строку позовної давності.
Таким чином вимоги позивача, які стосуються нарахувань, строк оплати яких настав до вересня 2018 року, задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом позовної давності.
Представник відповідача звернулася до суду із заявою про застосування строку позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, районний суд дійшов помилкового висновку, що внесення користувачем плати за гаряче водопостачання та опалення, що строк позовної давності переривався.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 вносила періодично платежі в межах щомісячної заявленої суми заборгованості, яка не перевищувала нарахування за один конкретний місяць, що не може свідчити про переривання строку позовної давності.
Часткова оплата комунальних послуг не є підставою для переривання строку позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного Кодексу України строк позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. При цьому визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з його наявністю. Коли особа вносить плату за комунальні послуги, вона вказує відповідний місяць, і виконавець зобов'язаний зарахувати кошти саме за місяць, указаний у платіжному документі. Якщо особа не вказує місяць оплати або вносить суму більшу, ніж нараховано, виконавець на власний розсуд може віднести надлишок та непозначену суму до сплати заборгованості за попередні періоди.
В цьому випадку суду потрібно встановлювати намір особи: чи хотіла вона сплатити попередню заборгованість або це помилка робітника банку, який не вказав місяць, або особа не знала, що оплачує попередній період, із чим не згодна. Усвідомлена оплата за попередній період є підставою для переривання строку позовної давності. У випадку помилки чи незнання ця ж дія є підставою для застосування ч.1 ст.267 Цивільного Кодексу України. Підстави для переривання строку позовної давності в цьому випадку відсутні.
Доказів, які свідчили б про визнання боргу за вказаний період, матеріали справи не містять. Наявні квитанції про оплату послуг позивача не підтверджують визнання відповідачами такого боргу, оскільки в них указано місяць, за який проводиться оплата. Також квитанції не містять посилань на те, що відповідачі, вносячи місячні платежі, компенсують і борг.
Окрім того, потрібно мати на увазі, що вчинення боржником будь-яких дій щодо визнання боргу або іншого обов'язку за межами строку позовної давності не може тягти за собою його переривання, оскільки цей строк сплив, у зв'язку із чим не міг перериватися. Отже, якщо суд установить намір особи оплатити комунальні послуги за попередній період, йому потрібно встановити, за який саме. Якщо це буде період, за яким строк позовної давності ще не закінчився, то він може бути перерваний.
Так, до прикладу за листопад 2014 року нараховано - 864,84 грн. сплачено відповідно - 864,84 грн., за жовтень 2015 року нараховано - 942,31 грн. сплачено - 942,31 грн., за травень 2021 року нараховано - 415,18 грн. - сплачено - 415,18 грн. (а.с. 5).
Також на підтвердження доводів апеляційної скарги, заявником доєднано квитанції про сплати, в яких вказано конкретні періоди за які вноситься плата.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та зміну рішення районного суду шляхом застосування наслідків спливу строків позовної давності та зменшення суми заборгованості з 98320,94 грн. до 54428,80 грн., інфляційні витрати з 5011,44 грн. до 691,30 грн. та 3% річних з 2354,37 до 302,28 грн., що становить разом до стягнення - 55422,38 грн.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги та зміну рішення районного суду з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1190,38 грн., а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги - 1619,42 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Мінькової Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2023 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» з ОСОБА_1 : з 98320,94 грн. до 54428,80 грн., інфляційні витрати з 5011,44 грн. до 691,30 грн. та 3% річних з 2354,37 до 302,28 грн.
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1190,38 грн..
Стягнути з комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір 1619,42 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16.02.2024 року.
Головуюча суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна