Справа № 554/6124/19 Номер провадження 11-кп/814/65/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
13 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суду в складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем: ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10
представника потерпілих- адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, у провадженні за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_16 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 23 лютого 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, пунктів 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, -
Під час апеляційного розгляду обвинуваченим ОСОБА_8 подано клопотання про заміну запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування заявленого клопотання останній зазначав, що його стан здоров'я погіршився, він має низку хронічних захворювань, які не можливо належним чином лікувати в установі виконання покарань, оскільки загострилося захворювання ВІЛ передостанньої стадії, гепатит Ц, тромбофлебіт та інші тяжкі хвороби, у зв'язку з чим просить змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, для надання йому можливості пройти ефективне лікування.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 підтримали заявлене клопотання.
Прокурор ОСОБА_6 просила в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити за необґрунтованістю, оскільки злочини, які інкриміновані останньому, є тяжкими, пов'язаними із застосуванням насильства до потерпілого, тому останній зможе впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, які на теперішній час іще не допитані.
Захисник потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_11 , висловлюючи спільну з стороною потерпілого думку, просила відмовити в задоволенні клопотання, не вбачаючи підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , в якого зазначені ним хвороби мають місце тривалий час, пов'язані з його асоціальною поведінкою. Наголошувала, що останній не має зареєстрованого та постійного місця проживання, схильний до скоєння корисливих злочинів.
Апеляційний суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Виходячи з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою можу бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої поваги.
Обговорюючи питання зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно матеріалами справи доводиться наявність в нього тривалих хронічних захворювань, повний перелік яких відображено в його медичній картці.
В розумінні положень ст. 331 КПК України стан здоров'я обвинуваченого у разі необхідності стаціонарного лікування у зв'язку з тяжким перебігом хронічних захворювань можливо розглядати як підставу для зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Разом з цим, матеріалами справи доводиться, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться під наглядом в Полтавській міській медичній частині №23, неодноразово отримував амбулаторне лікування з приводу наявних в нього хронічних захворювань.
Згідно повідомлення завідувача Полтавської міської медичної частини №23 його стан характеризується як задовільний та стабільний, він продовжує залишатись під медичним наглядом, постійно отримує антивірусну терапію.
В умовах перебування під вартою ОСОБА_8 був неодноразово оглянутий медичними фахівцями різних галузей, а також проходив плановий профілактичний медичний огляд.
Таким чином, колегія суддів приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 має ряд захворювань, які є хронічними та потребують постійного лікування, однак, він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, є раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, що вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень та здійснення тиску на осіб, які іще не допитувались судом для перевірки доводів апеляційних скарг.
Також, апеляційним судом враховується, що останній не має постійного зареєстрованого місця проживання та роботи, стабільних позитивно - соціальних зв'язків та може переховуватися від суду.
В свою чергу, на обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 не надано доказів на підтвердження того, що в умовах установи виконання покарань, де він утримується на даний час, йому не надається достатня фахова медична допомога.
Одночасно ініціатором клопотання не надано доказів про те, що наявні в нього хронічні захворювання на даний час загострились та у зв'язку з цим він потребує своєчасного стаціонарного лікування .
При цьому, сам факт перебування ОСОБА_8 в умовах ізоляції не може вказувати на зменшення ризиків, які існували на час обрання такого запобіжного заходу.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
Керуючись главою 18, ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4