Житомирський апеляційний суд
Справа №286/252/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст.399 КПК Доповідач ОСОБА_2
16 лютого 2024 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 02.02.2024,
цією ухвалою задоволено частково скаргу ОСОБА_3 . Визнано бездіяльність та зобов'язано старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023065500000088 розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 11.01.2024 та повідомити його про результати розгляду клопотання. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді суду першої інстанції, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду, як незаконну, та постановити нову, якою повністю задовольнити його скаргу від 11.01.2024, та зобов'язати старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області провести відповідні слідчі дії та процесуальні дії в межах кримінального провадження №12023065500000088.
Дослідивши вимоги апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції, має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства. Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ст.309 цього кодексу, якою визначено виключний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому, оскаржувана ухвала слідчого судді про зобов'язання вчинити певну дію дізнавача під час досудового розслідування (фактично прийняте рішення слідчим суддею при частковому задоволенні скарги) - передбачена кримінальним процесуальним законом (п.3 ч.2 ст.307 КПК України), проте у відповідності до положень ст.309 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягає.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, на яку, згідно із кримінальним процесуальним законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 02.02.2024, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 , визнано бездіяльність та зобов'язано старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023065500000088 розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 11.01.2024 та повідомити його про результати розгляду клопотання, в задоволенні решти вимог відмовлено.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_3 , який подав апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її отримання.
Суддя :