Справа № 761/47503/23
Провадження № 1-кс/761/696/2024
10 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , внесеного по кримінальному провадженню за №22023000000000867 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,-
Слідчий 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенант юстиції ОСОБА_3 , звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000867 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів.
Клопотання мотивовано тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000867 від 25.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що на виконання наказів військово-політичного керівництва російської федерації і командування збройних сил рф військовослужбовцями зс рф, порушуючи закони та звичаї війни, що передбачені нормами міжнародного гуманітарного права, починаючи з 24.02.2022 здійснюється блокування українських морських портів міст Одеса, Чорноморськ, Білгород-Дністровськ, Херсон, Очаків, Скадовськ, Маріуполь, Бердянськ, в тому числі і шляхом нарощування присутності військово-морських сил рф в акваторіях Азовського і Чорного морів, що призводить до припинення діяльності імпортно-експортних морських торгівельних шляхів та до інших наслідків.
Так, в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що слідчим 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого Управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000054 від 24.02.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 3 ст. 332-2, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 437, ч. 2 ст. 437, ч. 2 ст. 438 КК України.
В даному кримінальному проваджені встановлено, що 24.02.2022 о 05.00 годині президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні. У подальшому цього ж дня збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, віроломно здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
У період з 05.00 години 24.02.2022 по теперішній час підрозділи зс та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Також встановлено, що у зазначений період часу військовослужбовці зс та інших військових формувань рф діючи у порушення норм Міжнародного гуманітарного права вчинили на територіях Харківської, Чернігівської, Київської, Житомирської, Сумської та інших областей масштабні воєнні злочини стосовно цивільного населення, зокрема: умисні вбивства, тортури та нелюдське поводження, зґвалтування, мародерства, взяття заручників та інші.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, слідчий просить суд надати тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення їх оригіналів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 , не з'явилась, проте подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, подане клопотання підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у клопотанні та просила його задовольнити.
Представник особи, у володінні якої знаходяться документи, тимчасовий доступ до яких просить надати слідчий, в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Разом з тим, згідно положень ч. 4 ст. 163 КПК України, неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 91, 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Обґрунтованість ухвали означає відповідність висновків слідчого судді у рішенні фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що визначені ст. 91 КПК України.
Таким чином, для винесення обґрунтованого рішення по справі, обставини справи мають бути підтверджені допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Разом з тим, у розумінні статті 94 КПК України слідчий суддя для прийняття вмотивованого та обґрунтованого рішення повинен оцінити сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
За п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 91-93, 131, 132, 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , внесеного по кримінальному провадженню за №22023000000000867 від 25.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя