Ухвала від 15.02.2024 по справі 639/4938/18

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 639/4938/18

провадження № 51- 840ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Такі вимоги повинні відповідати положенням ст. 436 КПК, згідно якої суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

При цьому, за правилами ст. 437 КПК, суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.

За змістом касаційної скарги, потерпілий не погоджується з призначеним ОСОБА_5 покаранням у виді позбавлення волі на строк 13 років, та вважає, що наявні підстави для призначення останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. При цьому, у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_5 .

Таким чином, за своїм змістом, доводи касаційної скарги стосуються питання про погіршення становища засудженого ОСОБА_5 , а вимоги в контексті приписів статей 436, 437 КПК, не відповідають повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

З огляду на положення статей 433, 437 КПК, суд касаційної інстанції здійснює касаційний розгляд за касаційною скаргою виключно в межах доводів і вимог касаційної скарги, тому наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та в подальшому прийняття одного з рішень, передбачених ст. 436 цього Кодексу. Таким чином, вимоги потерпілого підлягають уточненню.

Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3