154/615/24
1-кс/154/145/24
16 лютого 2024 року Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області
ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника сектору дізнання Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024035510000069 від 09.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
14 лютого 2024 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшло вищезазначене клопотання начальника сектору дізнання Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, яке він обґрунтовує тим, що 09 лютого 2024 року під час проходження прикордонного контролю на пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що знаходиться на території Устилузької ОТГ Володимирського району Волинської області, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, з ознаками підроблення.
09 лютого 2024 року за даним фактом СД Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035510000069 з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст. 358 КК України.
09 лютого 2024 року, під час огляд місця події у ОСОБА_4 було вилучено: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 13.06.2023, довідку ВЛК №128 від 13.06.2023.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі вважається тимчасово вилученим майном.
Дізнавач вважає, що вилучені в ході огляду предмети є безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України.
Таким чином, вилучені тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 13.06.2023, довідка ВЛК №128 від 13.06.2023, підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки має значення речового доказу для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому сліди злочину на них можуть бути знищені.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, просив розглянути клопотання за його відсутності.
Власник майна в судове засідання також не з'явився за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що сектором дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024035510000069 від 09.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України (використання завідомо підроблених документів).
Предметом вказаного кримінального правопорушення є: 1) посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.
Згідно витягу з ЄРДР № 12024035510000069 від 09.02.2024 під час проходження прикордонного контролю на пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що знаходиться на території Устилузької ОТГ Володимирського району Волинської області, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав на паспортний контроль тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, з ознаками підроблення.
09 лютого 2024 року, під час огляд місця події у ОСОБА_4 було вилучено: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 13.06.2023 та довідку ВЛК №128 від 13.06.2023, видані ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою начальника сектору дізнання Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 від 09.02.2024 вказані документи визнані речовими доказами.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на вилучені у ОСОБА_4 документи, з метою їх збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що ці документи є доказом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника сектору дізнання Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024035510000069 від 09.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 09.02.2024 під час огляду місця події тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 13.06.2023 та довідку ВЛК №128 від 13.06.2023, видані на ім'я ОСОБА_4 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити дізнавачу та власнику майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1