Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06.02.2024м. ХарківСправа № 922/4369/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А)
до 1. Приватного підприємства "Зоря 2005" (63722, Куп'янський р-н., Харківська обл., с. Петропавлівка, вул. Студентська, буд. 65А) , 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 2048087,55 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Зоря 2005", 2. ОСОБА_1 , згідно вимог якої позивач просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "Зоря 2005" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 у розмірі 825347,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 685150,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 140197,83 грн., а також заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 у розмірі 1222739,72 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 1000000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 222739,72 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 30721,31 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі пункту 2 частини 3 статті 162, частини 2 статті 164 ГПК України та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.
20.10.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №28710), яку досліджено та долучено судом разом із доданими до неї документами до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.11.2023 об 11:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2023 відкладено підготовче засідання на 19.12.2023 об 11:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/4369/23 до судового розгляду по суті на 23.01.2024 об 11:00.
21.12.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №35213), в якій просить суд провести розгляд справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №35213 від 21.12.2023) задоволено та призначено судове засідання на 23.01.2024 об 11:00 у режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2024 відкладено засідання на 06.02.2024 об 11:30 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.
Позивач у призначене судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином. Разом з тим, в судовому засіданні по суті розгляду справи 23.01.2024 судом надано вступне слово представнику позивача, а також представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідачі у судові засідання не з'явилися. При цьому, суд зазначає, що судові повідомлення із визначеними датою, часом та місцем проведення судових засідань у даній справі було адресовано за допомогою засобів поштового зв'язку на належну адресу відповідача 1, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується отриманими судом відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Разом з тим, враховуючи, що відповідачем 2 у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, судом в порядку частини 6 статті 176 ГПК України було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь №278632 від 18.10.2023 щодо адреси місця реєстрації відповідача 2 на яку також було скеровано копії судових повідомлень із визначеною датою, часом та місцем проведення судових засідань у даній справі.
Однак, суд зазначає, що вище вказані судові повідомлення не було доставлено на адресу відповідачів у зв'язку із призупиненням АТ "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв'язку у зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України - до поштового відділення 63722, про що працівниками відділу канцелярії суду складено відповідні Акти про неможливість відправки кореспонденції, що долучені судом до матеріалів справи.
Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року №309 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 №1668/39004) с. Петропавлівка Петропавлівської сільської територіальної громади з 07.10.2022 року віднесено території активних бойових дій.
Частиною 4 статті 122 ГПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
З метою дотримання вище вказаних положень процесуального закону, судом своєчасно та у належний спосіб повідомлено відповідачів про дату, час та місце розгляду справи №922/4369/23 шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України, які долучено судом до матеріалів справи.
Також, судом було вжито додаткові заходи з метою повідомлення відповідачів про розгляд даної справи та скеровано на їх електронні адреси, відомості про які містяться в матеріалах справи, судові повідомлення в електронному вигляді, що підтверджується оформленими довідками про доставку електронного листа.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/4369/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що відповідачі повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом вжито всі процесуальні заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
15.12.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (далі - позивач, кредитор) та Приватним підприємством "Зоря 2005" (далі - відповідач 1, позичальник) було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 (далі - генеральний договір).
Відповідно до умов пункту 1.1. генерального договору кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2., 1.3. генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 генерального договору, а позичальник зобов'язаний виконати усі обов'язки, що витікають зі змісту кредитної операції, генерального договору, умов та договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.
Умовами пункту 1.2. генерального договору передбачено, що загальний ліміт становить 10000000,00 гривень. Останній день строку дії загального ліміту - "31" грудня 2028 р. або інша дата, визначена відповідно до статті 8 генерального договору.
Окрім того, із матеріалів справи убачається, що 15.12.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Приватним підприємством "Зоря 2005" було укладено кредитний договір №010/3-КБ/4644 "Невідновлювальна Кредитна Лінія для корпоративних клієнтів" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 від 15.12.2021 (далі - кредитний договір №№010/3-КБ/4644)
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору №010/3-КБ/4644 кредитор надає позичальнику кредит із лімітом кредитної операції - 685150,00 грн. в межах субліміту, визначеного підпунктом 1.3.1.2. генерального договору.
Пунктом 1.2. кредитного договору №010/3-КБ/4644 передбачено вид ліміту, особливості використання ліміту: невідновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів однією сумою.
Умовами пункту 1.4. кредитного договору №010/3-КБ/4644 погоджено, що процентна ставка - фіксована. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13,78% річних. Позичальник зобов'язаний сплатити 13,78% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.
Згідно з пунктом 1.5. кредитного договору №010/3-КБ/4644 останній день строку дії ліміту кредитної операції - 13 грудня 2024 року.
Умовами пункту 1.6., 1.7. кредитного договору №010/3-КБ/4644 передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості (кредиту та процентів) на рахунки, зазначені кредитором в окремому письмовому повідомленні, яке направляється позичальнику в електронному вигляді електронними каналами зв'язку не пізніше другого дня після дати укладання договору.
Пунктом 1.9 кредитного договору №010/3-КБ/4644 погоджено періодичність сплати процентів - щомісячно, не пізніше дати сплати процентів та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції. Датою сплати процентів є останній банківський день кожного місяця. У разі наявності суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції, датою сплати процентів є останній день наявності простроченої основної заборгованості.
Додатком №1 до кредитного договору №010/3-КБ/4644 "Невідновлювальна кредитна лінія для корпоративних клієнтів" до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 від 15.12.2021 є погоджений графік погашення основної заборгованості.
Відповідно до банківської виписки ор №206362153801 за 15.12.2021-22.08.2023 кредитор перерахував на рахунок позичальника кредитні кошти у сумі 685150,00 грн. із призначенням платежу: "видача кредиту по КД 010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 на (прид. с/госп. тех. Дог. №384 від 17.09.21) з поз. рах. 206362153801 на поточ. рах. 26004124515 ч/з транз. рах."
Також, матеріали справи свідчать, що 02.02.2022 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Приватним підприємством "Зоря 2005" укладено кредитний договір №010/3-КБ/4680 "Відновлювальна Кредитна Лінія для корпоративних клієнтів" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 від 15.12.2021 (далі - кредитний договір №01/3-КБ/4568).
Умовами пункту 1.1. кредитного договору №01/3-КБ/4568 передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції - 1000000,00 грн., в межах субліміту, визначеного підпунктом 1.3.1.1. генерального договору.
Пунктом 1.2. кредитного договору №01/3-КБ/4568 сторони погодили вид ліміту та особливості використання ліміту: відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами.
Пунктом 1.4. кредитного договору №01/3-КБ/4568 погоджено процентну ставку - фіксована. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,00% річних. Позичальник зобов'язаний сплатити 15,00% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.
Згідно з пунктом 1.5. кредитного договору №01/3-КБ/4568, останній день строку дії ліміту кредитної операції - 21 січня 2023 р. Кінцевий термін надання траншу кредиту - 20 січня 2023 р. (останній день коли позичальник може отримати транш кредиту). Якщо вказана дата є небанківським днем, то кінцевим терміном надання траншу кредиту є останній банківський день, що передує даті, вказаній даті.
Відповідно до пункту 1.6., 1.7 кредитного договору №01/3-КБ/4568 позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості (кредиту та процентів) на рахунки, зазначені кредитором в окремому письмовому повідомленні, яке направляється позичальнику в електронному вигляді електронними каналами зв'язку не пізніше другого дня після дати укладання договору.
Умовами пункту 1.8, 1.9 кредитного договору №01/3-КБ/4568 погоджено періодичність сплати процентів - щомісячно, не пізніше дати сплати процентів та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції. Датою сплати процентів є останній банківський день кожного місяця. У разі наявності суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції, датою сплати процентів є останній день наявності простроченої основної заборгованості.
Згідно з пунктом 1.11. кредитного договору №01/3-КБ/4568 сторони погодили порядок погашення - частинами відповідно до графіку зменшення ліміту (додаток №1 до договору).
Додатком №1 до кредитного договору №010/3-КБ/4680 "Відновлювальна кредитна лінія для корпоративних клієнтів" до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 від 15.12.2021 є погоджений графік зменшення ліміту кредитної операції.
Відповідно до банківської виписки ор №206302154048 за 02.02.2022-22.08.2023 кредитор перерахував на рахунок позичальника кредитні кошти у сумі 1000000,00 грн. із призначенням платежу: "видача кредиту по КД 010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 на (фінанс. витрат, пов'яз. з поточною діяльністю) з поз. рах. 206302154048 на поточ. рах. 26004124515 ч/з транз. рах."
Матеріали справи також свідчать, що 15.12.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки №12/3-КБ/4569 (далі - договір поруки).
Умовами пункту 1.1. договору поруки погоджено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Згідно з умовами пункту 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Відповідно до пункту 2.2. договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Звертаючись з позовною заявою до суду позивачем зазначено про належне виконання взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 та №01/3-КБ/4680 від 02.02.2022 за якими надано відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 685150,00 грн. та 1000000,00 грн. Разом з тим, позивач стверджує, що відповідачем 1 порушено договірні зобов'язання та не повернуто кредитні кошти.
У зв'язку із цим, позивач вказує, що станом на 21.08.2023 заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 складає 825347,83 грн., а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 685150,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 140197,83 грн. Крім того, у позовній заяві зазначає, що заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 складає 1222739,72 грн., а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 1000000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 222739,72 грн.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідачів з вимогою про погашення заборгованості вих. №188/2/595 від 22.08.2023, в якій з викладенням фактичних та правових підстав звернення вимагав протягом 10 календарних днів з дня відправлення вимоги повернути кредит за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 та погасити заборгованість за цим договором у розмірі 825347,83 грн., а також погасити заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 у розмірі 1222739,72 грн.
Однак, зазначена вище вимога про погашення заборгованості вих. №188/2/595 від 22.08.2023, залишилася без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.
Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, укладаючи та підписуючи генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/3-КБ/4568 від 15.12.2021, кредитні договори №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 та №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022, а також договір поруки №12/3-КБ/4569 від 15.12.2021 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означених договорів, суд вважає їх належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договорами кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 відповідно до банківської виписки ор №206362153801 за 15.12.2021-22.08.2023 кредитор перерахував на рахунок позичальника кредитні кошти у сумі 685150,00 грн. із призначенням платежу: "видача кредиту по КД 010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 на (прид. с/госп. тех. Дог. №384 від 17.09.21) з поз. рах. 206362153801 на поточ. рах. 26004124515 ч/з транз. рах."
Крім того, із матеріалів справи убачається, що на виконання умов кредитного договору №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 відповідно до банківської виписки ор №206302154048 за 02.02.2022-22.08.2023 кредитор перерахував на рахунок позичальника кредитні кошти у сумі 1000000,00 грн. із призначенням платежу: "видача кредиту по КД 010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 на (фінанс. витрат, пов'яз. з поточною діяльністю) з поз. рах. 206302154048 на поточ. рах. 26004124515 ч/з транз. рах." кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 у розмірі 825347,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 685150,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 140197,83 грн., а також заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 у розмірі 1222739,72 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 1000000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 22273
Таким чином, суд констатує, що позивачем належним чином виконано взяті на себе договірні зобов'язання та надано відповідачу 1 кредитні кошти у погодженому між сторонами розмірі.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним, що є порушенням умов договору.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 порушено взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 та №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 щодо погашення кредиту у погоджений між сторонам графік, що мало наслідком виникнення кредитної заборгованості перед позивачем та звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Частиною 1 статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як зазначено судом вище та підтверджено матеріалами справи, 15.12.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №12/3-КБ/4569.
Умовами пункту 1.1. договору поруки погоджено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Згідно з умовами пункту 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
За змістом статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати неодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Однак у даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем 2 також не виконано зобов'язань за договором поруки, що суперечить приписам статті 546, 553, 554 ЦК України, умовам пунктів 1.1., 1.2., 2.1. договору поруки, а тому відповідач 2 визначається судом таким, що має нести солідарну відповідальність з відповідачем 1 за неналежне виконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, а також беручи до уваги, що відповідачами всупереч наведених вимог законодавства та погоджених умов договору не здійснено сплати заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 у розмірі 685150,00 грн. та за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 у розмірі 1000000,00 грн. є належним чином обґрунтовані та доведені позивачем, не спростовані відповідачами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 140197,83 грн. за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 р., а також заборгованості за процентами у розмірі 222739,72 грн. за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).
Умовами пункту 1.4. кредитного договору №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 погоджено, що процентна ставка - фіксована. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13,78% річних. Позичальник зобов'язаний сплатити 13,78% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.
Пунктом 1.9 кредитного договору №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 погоджено періодичність сплати процентів - щомісячно, не пізніше дати сплати процентів та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції. Датою сплати процентів є останній банківський день кожного місяця. У разі наявності суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції, датою сплати процентів є останній день наявності простроченої основної заборгованості.
Умовами пункту 1.4. кредитного договору №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 погоджено, що процентна ставка - фіксована. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,00% річних. Позичальник зобов'язаний сплатити 15,00% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.
Також, пунктом 1.8, 1.9 кредитного договору №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 передбачено, що періодичність сплати процентів - щомісячно, не пізніше дати сплати процентів та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції. Датою сплати процентів є останній банківський день кожного місяця. У разі наявності суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції, датою сплати процентів є останній день наявності простроченої основної заборгованості.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 140197,83 грн. за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 р., а також заборгованості за процентами у розмірі 222739,72 грн. за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням законодавства, встановленим обставинам справи та погодженим умовам договору, розрахунки є арифметично вірними, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення вказаних сум процентів є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідачів порівну.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Зоря 2005" (63722, Куп'янський р-н., Харківська обл., с. Петропавлівка, вул. Студентська, буд. 65А, код ЄДРПОУ 33133820) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4644 від 15.12.2021 у розмірі 825347,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 685150,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 140197,83 грн., а також заборгованість за кредитним договором №010/3-КБ/4680 від 02.02.2022 у розмірі 1222739,72 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 1000000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 222739,72 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Зоря 2005" (63722, Куп'янський р-н., Харківська обл., с. Петропавлівка, вул. Студентська, буд. 65А, код ЄДРПОУ 33133820) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 15360,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору у розмірі 15360,65 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "16" лютого 2024 р.
Суддя Г.І. Сальнікова