Справа № 727/602/24
Провадження № 2/727/509/24
про передачу справи за підсудністю
15 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Бойко М.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак В.М., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог (на стороні позивача): ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними (удаваними) та застосування наслідків недійсності удаваних правочинів,
встановив:
До суду надійшла позовна заява адвоката Никифорака В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій позивачка просить:
- визнати договір купівлі - продажу автомобіля TOYOTA CAMRY, рік випуску 2007, сірого кольору, № двигун НОМЕР_1 , № кузов НОМЕР_2 , від 26.11.2020 року недійсним (удаваним);
- визнати договір купівлі - продажу гаража № НОМЕР_3 , який знаходиться в Товаристві власників індивідуальних гаражів № НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 від, 8 листопада 2019 року недійсним (удаваним);
- визнати дійсним договір дарування автомобіля TOYOTA CAMRY, рік випуску 2007, сірого кольору, № двигун НОМЕР_1 , № кузов НОМЕР_2 від 26.11.2020 року на користь обдаровуваних: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 );
- визнати дійсним договір дарування гаража № НОМЕР_3 , який знаходиться в Товаристві власників індивідуальних гаражів № НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 від 8 листопада 2019 року на користь обдаровуваних: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
У п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2014 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Поняття "позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є також договір купівлі-продажу нерухомого майна : гаража № НОМЕР_3 , який знаходиться в Товаристві власників індивідуальних гаражів № НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 , яка знаходиться на території Варвинської селищної ради, що не належить до підсудності Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківського районного суду м. Чернівці, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак В.М., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог (на стороні позивача): ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними (удаваними) та застосування наслідків недійсності удаваних правочинів до Глибоцького районного суду Чернівецької області, за підсудністю.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Никифорак В.М., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог (на стороні позивача): ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними (удаваними) та застосування наслідків недійсності удаваних правочинів передати для розгляду за підсудністю до Глибоцького районного суду Чернівецької області.
Ухвала суду може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Бойко М.Є.