Харківський районний суд Харківської області
13 лютого 2024 року
Справа № 635/1581/24
Провадження № 1-кс/635/590/2024
Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001936 від 16 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 ,
Старший слідчий СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в області капітан поліції ОСОБА_6 , звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_5 ,підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.
Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри відносно підозрюваної ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001936 від 16.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, наявністю ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
У зв'язку з чим просить суд, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 без визначення розміру застави строком на 60 діб.
Стислий виклад позиції сторін кримінального провадження
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави та привів обґрунтування підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які містяться у письмовому клопотанні.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважають, що підозра необґрунтована, ризики, наведені прокурором, не підтверджені належними доказами, свідки органом досудового розслідування вже допитані, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, виховує п'ятьох дітей та має почесне звання «Мати-героїня», тобто має міцні соціальні зв'язкі.
Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю, або застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Заслухавши думку прокурора, підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 13.02.2024 органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України - умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а саме: витяг з ЄРДР(а.с.10); повідомлення про кримінальне правопорушення(а.с.13-14); постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення(а.с.20-22); протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 30.11.2022(а.с.23-26); протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.11.2022(а.с.27-31); протокол допиту свідка ОСОБА_10 та додаток від 10.05.2023(а.с.34-54); протокол допиту свідка ОСОБА_11 та додаток від 10.06.2023(а.с.55-73); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 17.06.2022(а.с.74); протокол допиту свідка ОСОБА_13 та додаток від 08.06.2023(а.с.86-122); повідомлення про підозру від 13.02.2024(а.с.23-130); свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.
Зазначені докази на думку слідчого судді не містять ознак очевидної недопустимості та неналежності та є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним/обвинуваченим зазначених дій.
Таким чином, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 111-2 КК України, відповідно до положень статті 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а відтак є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може перешкоджати встановленню істини у справі та переховуватися від органів досудового розслідування або суду, виїхавши на територію, що тимчасово окупована державою-агресором рф, або до рф, де на сьогодні проживає її чоловік та син разом зі своєю сім'єю.
Так, суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, тобто пособництво державі-агресору, а саме умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору(пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, добровільного збору, підготовки та передачі інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 111-2 КК України вчинено проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування підозрюваної.
Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаного діянні, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_5 .
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за частиною 1 статті 111-2 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_5 , у випадку направлення обвинувального акту щодо неї до суду та визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
З огляду на конкретні обставини справи, суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого, підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
У даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ураховуючи наведені положення закону, слідчий суддя не приймає до уваги аргументи сторони захисту - адвоката ОСОБА_4 , що свідки сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування вже були допитані.
Враховуючи, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не завершено, слідчим не проведені всі необхідні слідчі дії, направлені на отримання доказів, а підозра також обґрунтовується показаннями свідків ОСОБА_5 перебуваючи на свободі зможе здійснювати вплив на свідків по вказаному кримінальному провадженню з метою подальшої відмови від наданих вже показань та спонукання надання ними(свідками) показань органу досудового розслідування із завідомо неправдивою інформацією стосовно подій злочину.
Зазначене вказує, що існує ризик передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя враховує зміст пред'явленої підозри за частиною 1 статті 111-2 КК України, зокрема обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Також приймаються до уваги доводи сторони захисту, що підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима та має почесне звання «Мати-героїня». Разом з тим, зазначені обставини не є достатніми для підтвердження відсутності ризиків, наведених прокурором.
Суд погоджується, що ОСОБА_5 має соціальні зв'язки, але разом з тим вказані зв'язки, а саме з чоловіком та сином та його родиною підтверджують її зв'язок з державою-агресором, де останні проживають.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, є обґрунтованими.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, враховує обставини, у тому числі: підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженкою с. Тернова Харківського району Харківської області, громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкє за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищенаведене, наявність зазначених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту взяття під варту підозрюваного ОСОБА_5 .
На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації нею встановлених ризиків.
Згідно частин 1, 6 статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід - тримання під вартою.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України(ч.4 ст.183 КПК України).
Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваної ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 60 днів без визначення розміру застави та таке обмеження права підозрюваної на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 197, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001936 від 16 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 12 квітня 2024 року включно.
Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту негайно в залі суду.
Строк дії ухвали встановити до 12 квітня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на відділ поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому статтями 111,112 КПК України.
Зобов'язати прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області у зв'язку із застосуванням відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини в порядку, передбаченому частиною 9 статті 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той саме строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Повний текст ухвали проголошено 16 лютого 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_15