Харківський районний суд Харківської області
15 лютого 2024 року
смт Покотилівка Харківського району
Справа № 635/10421/23
Провадження № 3/635/237/2024
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адміністративний матеріал за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №288672 від 27 сжовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2023 року вищевказану справу передано в провадження судді Карасави І.О.
В судовому засіданні особа, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не визнає та зазначив, що напередодні випив 150 грам горілки, просив справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд дослідивши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Згідно частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, щодо керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 ПДР руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2, 3, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735(далі - Інструкція №1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України(далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини: 27 жовтня 2023 року о 07 годині 50 хвилин в Харківській області Харківському районі, с. Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SHKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №288672 від 27 жовтня 2023 року (а.с.1), вбачається, що працівники Національної поліції виявили у водія ОСОБА_1 наступні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Вищевказані ознаки алкогольного сп'яніння також були підтверджені під час дослідження у судовому засіданні інших доказів.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху не дотримався, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується та вина повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №288672 від 27 жовтня 2023 року, який складений у максимальній відповідності з вимогами статті 256 наведеного Кодексу та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР(а.с. 1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів(а.с. 2), з якого вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій(а.с. 3), яким встановлена відмова ОСОБА_1 від проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , в яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а також аналогічними поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 4,5);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 13), на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у медичному закладі;
- рапортом поліцейського - Баглаєнко С.(а.с.812) в якому зазначено, що відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає дійсності.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення(позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказані рапорти за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить данні, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх, зокрема щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння та керування транспортним засобом.
Під час дослідження відеофайлів судом було встановлено, що водію ОСОБА_1 працівниками поліції була роз'яснена процедура проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера або в медичному закладі охорони здоров'я, на що водій категорично відмовився.
Усі інші доводи та аргументи ОСОБА_1 є безпідставними та відхиляються судом, оскільки вони не спростовують доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому ставить у провину.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог статті 256 КУпАП.
Таким чином суд дійшов висновку, що процедура, яка передбачена вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, була дотримана.
Оцінюючи надані докази, суд вважає їх достатньо вагомими, чіткими і узгоджених між собою.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людинищодо застосування критеріїв доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 ,який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній порушив пункт 2.5 ПДР.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справи, оскільки в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені у статті 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Відповідно до довідки, наданої т.в.о. інспектора СРПП ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Дудко І. вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 на території України.
Стаття 27 КУпАП встановлює, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України
За таких обставинах, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що уразі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збору розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 130, 248, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною частиною 1 статті 130 та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.О. КАРАСАВА