Справа № 645/811/24
Провадження № 1-кс/645/331/24
16 лютого 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190000223 від 13.02.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
Старший слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить накласти арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені 15.02.2024 року в період часу з 14:00 години по 14:35 годин з гардеробної приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР в ході проведення огляду місця події, а саме: 1) куртку коричневого кольору; 2) светр сірого кольору; 3) труси фіолетового кольору; 4) носки сірого кольору; 5) бюстгальтер; 6) шкарпетки; 7) ботинки; 8) штани чорного кольору, та визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.02.2024 року близько 06:20 год. за адресою: м. Харків, вул. Карпатська, б. 52, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив замах на вбивство ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанісши останній колото-різані поранення грудної клітини та шиї, однак завершити свій злочинний умисел не зміг з причин, що не залежали від його волі.
За даним фактом 13.02.2024 року розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024221190000223, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.02.2024 року була доставлена до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР де на разі проходить лікування.
15.02.2024 року в період часу з 14:00 години по 14:35 годин з гардеробної приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено одяг потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 1) куртку коричневого кольору, 2) светр сірого кольору, 3) труси фіолетового кольору, 4) носки сірого кольору, 5) бюстгальтер, 6) шкарпетки, 7) ботинки, 8) штани чорного кольору.
Вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідчий вказує, що метою накладення арешту на вищезазначені речі є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу для встановлення істини під час досудового розслідування.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Підстав для визнання явки слідчого обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
16 лютого 2024 року (п'ятниця) до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024221190000223 від 13.02.2024 року, виявленого та вилученого під час огляду місця події 15.02.2024 року (четвер). Вказане клопотання подано до суду 16.02.2024 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна слідчим не порушені.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190000223 від 13.02.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
15.02.2024 року, в період часу з 14:00 до 14:35 год., в присутності понятих, в гардеробній приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, був проведений огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено: 1) куртку коричневого кольору; 2) светр сірого кольору; 3) труси фіолетового кольору; 4) носки сірого кольору; 5) бюстгальтер; 6) шкарпетки; 7) ботинки; 8) штани чорного кольору.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 15.02.2024 року вищевказані предмети були визнані речовими доказами.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речі (майно), які було виявлено та вилучено в ході огляду місця події 15.02.2024 року в гардеробній приймального відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, а саме на: 1) куртку коричневого кольору; 2) светр сірого кольору; 3) труси фіолетового кольору; 4) носки сірого кольору; 5) бюстгальтер; 6) шкарпетки; 7) ботинки; 8) штани чорного кольору.
Визначити місце зберігання даних речових доказів по кримінальному провадженню № 12024221190000223 від 13.02.2024 року відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» у камері схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 16.02.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1