Справа № 645/7389/23
Провадження № 1-кп/645/196/24
16 лютого 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221190001738 від 09.12.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2022 від 06 лютого 2023 року, №254/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року та №734/2023 від 06 листопада 2023 року), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.
Згідно договору найму (оренди) житлового приміщення від 25.05.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передала ОСОБА_4 для тимчасового користування на оплатній основі житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого на праві приватної власності є потерпіла ОСОБА_5 .
У подальшому у листопаді 2023 року, більш точна дата не встановлена, в денний час доби, у період дії воєнного стану на території України, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні орендованої квартири АДРЕСА_3 , маючи на меті злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 перебуває в іншому місті та не зможе їй завадити, з кухонного приміщення квартири, винесла за допомогою ОСОБА_6 , який не був обізнаний про протиправні дії ОСОБА_4 , мікрохвильову піч ТМ «AURORA», модель AU 104 в корпусі білого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_5 , вартість якої становить 469 гривень 20 копійок.
Після цього, ОСОБА_4 залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденою мікрохвильовою піччю ТМ «AURORA», модель AU 104 на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 469 гривень 20 копійок.
В судовому засіданні ОСОБА_4 , винною себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, при цьому показала, що вона орендувала у ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є потерпіла ОСОБА_5 .. В вересні 2023 року в неї померла малолітня донька, для лікування, а потім і поховання якої вона збирала гроші, у неї утворились борги. В листопаді 2023 року, точну дату вона не пам'ятає, вона за допомогою ОСОБА_6 , який допоміг їй винести з квартири піч, та не був обізнаний про її наміри, винесла з квартири потерпілої мікрохвильову піч ТМ «AURORA», білого кольору та віднесла своїй родичці, за що отримала 100 гривень, гроші витратила на власні потреби. Зазначила, що потерпіла не дозволяла їй забирати піч та не знала про це, вона розуміла, що вчиняє крадіжку. У скоєному щиро каялась, просила суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, була сповіщена належним чином. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Цивільний позов потерпіла не заявляла, викрадене майно їй було повернуто. Наданий потерпілою ОСОБА_5 розрахунок цивільної шкоди, суд не приймає до уваги, так як він стосується відносин обвинуваченої та потерпілої з приводу оренди квартири, а саме заборгованості по орендній платі та комунальним послугам.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої, відомостей щодо речових доказів та судових витрат.
Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , своїми умисними діями, вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, і така кваліфікація її дій є вірною.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При визначенні ОСОБА_4 , виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не була засуджена, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, а також пом'якшуючу покарання обвинуваченої обставину - щире каяття.
Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає вчинення кримінального правопорушення відносно особи із інвалідністю, так як потерпіла ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи з 03.10.2023 року, що підтверджується копією довідки МСЕК № 342775.
На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність призначити їй покарання, у межах санкції ст. 185 ч. 4 КК України, в вигляді позбавлення волі.
Однак, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу обвинуваченої, враховуючи її щире каяття, відсутність судимостей, повернення викраденого майна, відсутність тяжких наслідків, суд вважає про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , можливо без ізоляції її від суспільства, з застосування до неї положень ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_4 , на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121- 23/29677-ТВ від 19.12.2023 в розмірі 1893 гривні 20 копійок.
Накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.12.2023 року арешт на майно, з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню.
Питання речових доказів по справі вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання, на підставі цього закону у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_4 , звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави за проведені експертні роботи витрати у сумі 1893 гривні 20 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.12.2023 року - скасувати.
Речові докази: мікрохвильову піч ТМ «AURORA» моделі «AU 104», передану на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , вважати повернутою потерпілій за належністю.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Фрунзенський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фрунзенському районному суді м. Харкова копію цього вироку.
Суд роз'яснює обвинуваченій та потерпілій, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1