Справа № 619/313/24
Провадження № 2/643/1550/24
16.02.2024
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7) про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 однією сім'єю в житловому будинку АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/16 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.01.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності передано на розгляд Мосоковвського районного суду м. Харкова.
Ознайомившись з позовною заявою, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивачкою ОСОБА_1 заявлено дві вимоги, а саме, вимога немайнового характеру про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та вимога майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Так, згідно платіжної інструкції № 0.0.3405592436.1 від 10.01.2024 року позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. лише за немайнову вимогу.
За майнову вимогу позивачкою судовий збір не сплачено.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
У позовній заяві ціна позову взагалі не зазначена.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості станом на час звернення до суду. Тягар доказування вартості майна несе позивач. Вартість нерухомого майна визначається суб'єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення у встановленому законом порядку.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Таким чином, позивачці необхідно надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду з даним позовом та сплатити судовий збір, надати докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», або надати докази того, що незважаючи на вжиті позивачем всі залежні від нього дії для визнання дійсної вартості нерухомого майна, визначити таку вартість на момент звернення до суду з даним позовом неможливо.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачка ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за майнову вимогу, з урахуванням вартості 1/16 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент подачі позову, яка визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст. 19, 20, 175, 177, 185, 186, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7) про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю, визнання права власності - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - О.О. Олійник