Справа № 643/1458/24
Провадження № 1-кс/643/269/24
16.02.2024 м.Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської оружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221170000629 від 12.02.2024, -
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про арешт майна в обґрунтування якого зазначила, що 12.02.2024 о 17.40 год., слідчим СВ ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.02.2024, під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 у останнього було виявлено та вилучено куртку темно-синього кольору з чорними вставками та написом на внутрішній частині «EFOR».
Посилаючись на положення ст.98 КПК України прокурор зазначає, що наразі існують достатні підстави вважати, що на вилучених речах можуть міститись сліди кримінального правопорушення, які у подальшому стануть об'єктами дослідження відповідних судових експертиз та будуть використані у якості речових доказів у кримінальному провадженні, а тому, з метою позбавлення можливості знищення чи переховування вилученого майна, просить клопотання задовольнити наклавши на вилучені речі арешт.
У судове засідання прокурор не з'явилась, подала заяву у якій просила розглянути клопотання без її участі.
Про час та дату розгляду клопотання належним чином повідомлявся захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 . однак у судове засідання останній не з'явився, жодних заяв чи клопотань до суд не подавав.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
У провадженні СВ Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12024221170000629 від 12.02.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
За підозрою у скоєнні даного кримінального правопорушення 12.02.2024 о 17.40 год., слідчим СВ ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , у порядку ст. 208 КПК України, за адресою: АДРЕСА_1 затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідному протоколі вказано підставу затримання - «сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин». Під час особистого обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: куртку темно-синього кольору з чорними вставками та написом на внутрішній частині «EFOR». Протокол зауважень та доповнень не містить.
Постановою слідчого від 13.02.2024 вищезазначені вилучені речі визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Згідно п.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання направлено до суду поштою 13.02.2024 (понеділок), тобто на наступний робочий день після вилучення майна, тобто прокурором дотримано строк на звернення до суду з відповідним клопотанням.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що в даному випадку стороною обвинувачення наведено достатнє обґрунтування на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, проведення особистого обшуку та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого, за ознаками слідів злочину, а обставин, які б вказували на безпідставність його вилучення не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до вимог п.3 ч.2 ст.171 КПК України дане клопотання містить посилання на конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування ОСОБА_4 майном, яке є предметом даного клопотання, яке відповідає вимогам ст.98 Кримінального процесуального кодексу України щодо речових доказів, оскільки є достатні підстави вважати, що воно могло зберегти у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання у необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою його збереження, як речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно містить у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема проведення відповідних судових експертиз, тощо. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати речового доказу, що унеможливить встановленню істини по справі.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, яке було вилучено 12.02.2024, у період часу з 20:00 до 20:37, під час особистого обшуку затриманого у порядку ст.208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: куртку темно-синього кольору з чорними вставками та написом на внутрішній частині «EFOR».
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1