Справа № 643/7942/23
Провадження № 1-кп/643/192/24
15.02.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170001087 від 07.04.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, який не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 (обвинувачений) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні 15.02.2024 прокурором подано письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначено, що наявні передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, побоюючись покарання, яке йому загрожує. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений протягом тривалого часу не працевлаштований, єдиним джерелом доходу останнього є протиправна діяльність, пов'язана із вчиненням корисливих злочинів. Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
У судовому засіданні 15.02.2024 прокурор підтримала клопотання та викладені в ньому доводи. Зазначила, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не сплинули та продовжують існувати.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні 15.02.2024 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, суд керується таким.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.06.2023 року відносно обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно пояснень обвинуваченого, він до затримання проживав у свого приятеля за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з даних обвинувального акту, обвинувачений раніше неодноразово судимий, останній раз 21.03.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців, звільнений 06.06.2019 за відбуттям строку покарання. В подальшому відносно обвинуваченого ухвалено 3 вироки, які на даний час не набрали законної сили у зв'язку з їх оскарженням в апеляційному порядку.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні 9 тяжких корисливих злочинів, вчинених повторно, з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ураховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, а також дані про його особу, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, кількість епізодів злочинної діяльності, в яких він обвинувачується, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконно впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк до 24:00 год. 01 березня 2024 включно.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому, що він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України
У задоволенні клопотання ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на строк до 24:00 годин 12 квітня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_6 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 16.02.2024 року о 14-50 год.
Суддя ОСОБА_1