Справа № 554/11994/22
Провадження № 1-кп/643/30/24
14.02.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_12 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221170002349 від 26.07.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоська Балаклія Шевченківського району Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Чкаловське Чугуївського району Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сподобівка Шевченківського району Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_13 та ОСОБА_9 обвинувачуються у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаному із насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 - у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаному із насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, в умовах воєнного стану,
У вказаному кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурором подані клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання щодо продовження ОСОБА_13 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. На стадії досудового розслідування до ОСОБА_13 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого можуть виникнути передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, переховуватись від суду. Також існує ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений не має законних джерел прибутку. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків. Слід враховувати, що обвинувачений не має осіб на утриманні та міцних соціальних зв'язків. На даний час продовжують існувати ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу. Ураховуючи наведене, жодний інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний запобігти наведеним ризикам, які на даний час не зменшились.
В обґрунтування клопотання щодо продовження ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. На стадії досудового розслідування до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого можуть виникнути передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, переховуватись від суду. Також існує ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений не має законних джерел прибутку. Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків. Слід враховувати, що обвинувачений не має осіб на утриманні та міцних соціальних зв'язків. На даний час продовжують існувати ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу. Ураховуючи наведене, жодний інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний запобігти наведеним ризикам, які на даний час не зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник адвокат ОСОБА_10 , кожний окремо, просили вирішити клопотання щодо продовження тримання під вартою ОСОБА_8 на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_13 , його захисник адвокат ОСОБА_10 , кожний окремо, висловили заперечення проти клопотання прокурора щодо продовження тримання під вартою ОСОБА_13 . Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт. В обґрунтування зазначили, що обвинувачений ОСОБА_13 має захворювання хребта. Ризики, зазначені прокурором, недоведені та відсутні, доказів наявності ризиків суду не надано. У справі допитані свідки, тому ризики впливу на них відсутні. ОСОБА_13 має постійне місце проживання, вперше затриманий, ухилятись від суду не буде.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_9 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_9 можуть виникнути передбачені ст. 177 КПК України спроби: переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. В якості ризиків та обставин, що необхідно врахувати при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого, зазначено вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_9 умисного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, за яке законодавством України передбачено покарання у виді позбавленні волі до 15 років.
Обвинувачений ОСОБА_9 , його захисник та законний представник, кожний окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також прокурором заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_14 в режимі відеоконференції між Московським районним судом м. Харкова та Державною установою «Харківський слідчий ізолятор».
Обвинувачені, захисники, законний представник обвинуваченого, потерпілі та представник потерпілих, кожен окремо, не заперечували проти допиту свідку ОСОБА_14 в режимі відеоконференції між Московським районним судом м. Харкова та Державною установою «Харківський слідчий ізолятор».
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо необхідності проведення судового засідання у режимі відеоконференції з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень учасників судового провадження, свідок ОСОБА_14 у даний час перебуває в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або інших поважних причин.
Згідно ч. 9 ст. 336 КПК України, дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Частиною 2 ст. 336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Враховуючи наведене, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для призначення відеоконференції.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , суд керується таким.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_13 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, не одружені, офіційно не працевлаштовані.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 убачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Враховуючи дані про особи обвинувачених, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винними, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, зокрема ризику переховування обвинувачених від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинувачених за висунутим їм обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, та відхиляє доводи захисника щодо відсутності ризиків.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що ОСОБА_13 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину, а також дані про їх особи, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених переважають інтереси забезпечення поваги до їх особистої свободи.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинувачених, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотаннях про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинувачених під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Доводи ОСОБА_13 та його захисника відносно того, що ОСОБА_13 має постійне місце проживання, вперше затриманий та не збирається ухилятись від суду, суд не може визнати такими, що спростовують висновки щодо наявності ризиків вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи ОСОБА_13 та його захисника відносно того, що ОСОБА_13 має захворювання куприка, суд також не може визнати такими, що свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора з огляду на таке.
Судом постановлялись ухвали про зобов'язання Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» провести невідкладне медичне обстеження обвинуваченого з метою визначення його стану здоров'я та вирішення питання щодо необхідності його лікування у зв'язку з кистою куприка. Остання з вказаних ухвал постановлена 14.09.2023. Таким чином, судом вживались необхідні заходи для забезпечення отримання обвинуваченим медичної допомоги.
На виконання вказаних ухвал судом отримано актуальну інформацію щодо стану здоров'я обвинуваченого.
Так, у листі Харківської медичної частини № 27 Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінальної виконавчої служби України», філія у Харківській та Луганській областях, вих. № 2434/13-ХК-23-вих від 12.10.2023, зазначено, що станом на час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_13 задовільний. На диспансерному обліку у вказаній медичній частині не перебуває. Стаціонарного та амбулаторного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Будь-яких доказів погіршення стану здоров'я ОСОБА_13 , суду не надано.
Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні 14.02.2024 показав, що нещодавно проходив медичне обстеження та за висновками лікарів не потребує лікування.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо необхідності лікування ОСОБА_13 як підстави для зміни запобіжного заходу, спростовуються наявними у справі доказами, згідно яких останній лікування не потребує.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , на строк до 24:00 годин 12.04.2024 року.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Оцінюючи наявність підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд керується таким.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 177 ЦПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, офіційно не працює, не має стійких соціальних зв'язків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що за відсутності запобіжного заходу неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, зокрема обов'язку з'являтись до суду.
Враховуючи наведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 може вчинити вказані вище дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти існуючим ризикам у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно ОСОБА_9 , на строк до 24:00 годин 12.04.2024 року.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України
У задоволення клопотання ОСОБА_13 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_13 , на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_13 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_13 , на строк до 24:00 годин 12 квітня 2024 року включно.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_8 , на строк до 24:00 годин 12 квітня 2024 року включно.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного відносно ОСОБА_9 , на строк до 24:00 годин 12 квітня 2024 року включно, з покладенням на ОСОБА_9 наступних обов'язків:
1) заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_6 , а саме в період часу з 00:00 год. до 24:00 год. кожного дня, без дозволу суду;
2) прибувати за кожною вимогою до Московського районного суду м. Харкова;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_14 в режимі відеоконференції між Московським районним судом м. Харкова та Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» - задовольнити.
Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, призначене на 22.02.2024 на 13-00 год., проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» за участю свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Доручити Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити проведення відеоконференції за участю свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, призначеному на 22.02.2024 на 13-00 год. в приміщенні Московського районного суду м. Харкова.
Зобов'язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» встановити особу свідка ОСОБА_14 , вручити йому пам'ятку про його процесуальні права та забезпечити перебування поряд з вказаною особою уповноваженого працівника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до закінчення судового засідання.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_13 , ОСОБА_8 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії даної ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 15.02.2024 року о 16-00 год.
Суддя Крівцов