Справа № 626/713/24
Провадження № 2-о/626/87/2024
про залишення заяви без руху
16.02.2024 року м. Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., перевіривши відповідність заяви ОСОБА_1 із заінтересованою особою Красноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Красноградського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 із заінтересованою особою Красноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме:
-здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своїм батьком ОСОБА_2 , який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду вдома.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ознайомившись із змістом заяви та додатками до неї, приходжу до висновку, що заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України та вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.175, 318 ЦПК України, так як всупереч вказаним вимогам заявник не надав докази на підтвердження обставин викладених у заяві, зокрема він просить встановити факт, що має юридичне значення, постійного догляду за батьком, який на підставі висновку ЛКК закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, при цьому як вбачається з матеріалів доданих до заяви заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а його батько зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто до заяви не надані докази на підтвердження того, що заявник проживає разом з батьком для надання постійної ним соціальної послуги з догляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числі членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Крім того викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги та не зазначив в заяві докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема в заяві заявник тільки вказав, що його батько похилого віку згідно висновку ЛКК потребує соціальної послуги з догляду вдома, і саме він як син та єдиний член сім'ї батька, що за станом здоров'я може це робити, здійснювати такий догляд, але не вказує жодного доказу які підтверджують його стан здоров'я, похилий вік батька, не вказує на докази які підтверджують неспроможність інших членів сім'ї здійснювати догляд за батьком, не вказує у заяві доказів на підставі яких він здійснює за батьком такий догляд. Зокрема до матеріалів справи надано копії документів, але не вказано, що вони підтверджують (копія документів відносно матері заявника, договір постійного догляду та інші).
Також заявник в заяві вказує заінтересованою особою Красноградський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, але не надає жодного доказу, що він перебуває на обліку в Красноградському ТЦКСП (копію військового квитка, копію тимчасового посвідчення).
При цьому у заяві заявник зазначає про не можливість іншим чином встановлення факту постійного догляду за матір'ю, а просить встановити факт постійного догляду за батьком, та здійснюючи посилання на ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про соціальні послуги» вказує на отримувачів соціальної послуги громадян похилого віку з когнітивними порушеннями, а відповідно до Висновку ЛКК №68 від 16.01.2024 року батько заявника є отримувачем соціальної послуги, як невиліковно хворий, який через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Отже, заявнику необхідно усунути недоліки заяви та надати докази на підтвердження даного факту та викласти в заяві обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та факт.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначається строк усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення з огляду на зазначене необхідно залишити без руху, надати заявнику строк для виправлення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 із заінтересованою особою Красноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Харківської області Міністерства оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у 10-деннний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Для усунення недоліків заявнику необхідно подати до суду заяву в новій редакції, виклавши обставини, якими він обґрунтовує свої вимога та зазначити всі доказів, що підтверджують факт.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя