Єдиний унікальний номер 722/297/24
Номер провадження 3/722/162/24
15 лютого 2024 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Ратушенко О.М., розглянувши справу, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, -
07.02.2024 року на розгляд Сокирянського районного суду начальником відділу прикордонної служби «Сокиряни» (тип Б) направлено матеріали про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №250978, складеного 04.02.2024 року офіцером (о/у) прикордонного оперативно-розшукового відділу з м.д.н.п. Сокиряни Головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 , 04.02.2024 року о 17 год. 00 хв., громадянин України ОСОБА_1 у складі групи осіб, спільно із громадянином ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 0069 прикордонного знаку, на відстані 15000 метрів від лінії державного кордону, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в адміністративних межах н.п. Грубно Дністровського району Чернівецької області, у зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», чим порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, в судове засідання 07.02.2024 року та 15.02.2024 року не з'явився, не вжив заходів для явки до суду, будь-яких клопотань, в тому числі щодо відкладення розгляду справи, суду не надав, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив.
Однак в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 04.02.2024 року про розгляд справи без його участі та надані ним письмові пояснення.
Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки зазначена поведінка ОСОБА_1 на думку суду, направлена на затягування розгляду справи та нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 202-1КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Частина 2 ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання, а також 3) ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, в діях особи має місце за умови вчинення вказаною особою будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання нею державного кордону України поза пунктом пропуску.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім цього, суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває до теперішнього часу.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
За повідомленням Державної прикордонної служби України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Судом, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 20.02.2013 року, Вижницьким РС УДМС України в Чернівецькій області.
Дослідивши письмові документи, що містяться в матеріалах справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП доведена зібраними доказами, які є належними та допустимими, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ 250978 від 04.02.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 04.02.2024 року о 17 год. 00 хв., діючи у складі групи осіб, спільно із громадянином ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 0069 прикордонного знаку, на відстані 15000 метрів від лінії державного кордону, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в адміністративних межах н.п. Грубно Дністровського району Чернівецької області, у зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост». Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, доповнень та зауважень до протоколу не має, що підтверджується особистим підписом останнього датованого 04.02.2024 року;
-протоколом про адміністративне затримання від 04.02.2024 року, згідно якого о 17 год. 00 хв. 04.02.2024 року, офіцером (о/у) прикордонного оперативно-розшукового відділу з м.д.н.п. Сокиряни Головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 був затриманий за порушення прикордонного режиму та спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, громадянин України ОСОБА_1 на термін до трьох годин з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, доповнень та зауважень до протоколу не має, що підтверджується особистим підписом останнього датованого 19 год. 00 хв. 04.02.2024 року;
-письмовими поясненнями старшого прикордонного наряду ОСОБА_2 від 04.02.2024 року, згідно яких виконуючи наказ про охорону державного кордону в складі прикордонного наряду «Контрольний пост», близько 10 год. 30 хв. 06.02.2024 року ним було виявлено та зупинено транспортний засіб в якому перебували громадянини України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які прямували в сторону контрольованого прикордонного району без підтверджуючих на це підстав.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, а саме: у спробі незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, вчинене групою осіб, доведена.
Тому протокол складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.2 ст. 204-1 КУпАП повністю узгоджується дослідженими матеріалами справи та не свідчить про порушення при його складанні.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.
Крім того, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.02.2024 року, які містяться в матеріалах справи, останній сам підтверджує, що спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прямував з м.Чернівці в Дністровський район, при цьому не зазначає причину його в'їзду в контрольований прикордонний район та визнає, що не зміг підтвердити мету свого перебування в прикордонному районі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , є вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, а також відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність та наявність обставини, що обтяжує його відповідальність, вважаю, що є достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції статті Закону за даний вид правопорушення у виді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч.2 ст. 204-1 КУпАП та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. (р/р UA978999980313000106000024303, отримувач Чернівецьке ГУК /Сокирянська ТГ/код отримувача: 37836095, банк отримувача: казначейство України, код класифікації доходів: 21081100, МФО 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт серія НОМЕР_2 виданий 20.02.2013 року, Вижницьким РСУ ДМС України в Чернівецькій області, на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО 899998) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя О.М.Ратушенко