Справа №717/2406/23
06 лютого 2024 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
при секретарі: Тихоненко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позивач подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить ухвалити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області як орган опіки та піклування.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що відповідачка не живе із сім?єю, не допомагає утримувати сина, не приймає участі в його вихованні.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позов та пояснила, що ОСОБА_3 живе з позивачем і перебуває на його утриманні. Відповідачка не надає сину матеріальної допомоги, не піклується про нього, не цікавиться життям сина.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що живе в АДРЕСА_1 із батьком, дідусем та бабусею. ОСОБА_2 живе окремо. Востаннє ОСОБА_3 бачив ОСОБА_2 у грудні 2023 року. ОСОБА_2 з ним не спілкується і нічого не передає. Вони живуть окремо біля шести місяців.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася.
Представник виконавчого комітету Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області як органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився. До суду надійшов висновок органу опіки та піклування затверджений рішенням виконавчого комітету Кельменецької селищної ради №12 від 19 січня 2024 року згідно до якого орган опіки та піклування Кельменецької селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_3 , з тих підстав, що ОСОБА_2 свідомо не виконує свої батьківські обов'язки.
Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 виданим 10 травня 2011 року на бланку серії НОМЕР_1 . Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано згідно рішення Кельменецького районного суду від 31 липня 2014 року. ОСОБА_3 проживає з своїм батьком ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні. Вказана обставина підтверджуються довідкою виданою Кельменецькою селищною радою Дністровського району Чернівецької області № 1825 від 12 грудня 2023 року. відповідачка не займається вихованням ОСОБА_3 . Вказана обставина підтверджуються характеристикою ОСОБА_3 виданою Кельменецьким ліцеєм-опорним закладом 14 грудня 2023 року №359/07-07.
Своєю бездіяльністю відповідачка порушує ст. 18 Конвенції про права дитини, згідно якої батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідачка порушує ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Пунктом 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки, які ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.
Обставини цієї справи свідчать про злісне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків. Суд враховує, що відповідачка після відкриття провадження у справі не змінила своєї поведінки та не виявляє бажання брати участь в утриманні та вихованні сина. Суд враховує відсутність бажання відповідачки відновити спілкування з дитиною.
Суд вважає, що в даному випадку висновок органу опіки та піклування є обґрунтованим і відповідає інтересам дитини.
Зважаючи на характер поведінки відповідачки, суд не вважає можливим відмовляти в позові і попереджувати відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання дитини.
Відповідачка не надала суду жодного доказу, який би стверджував її бажання брати участь у вихованні дитини, вчинення нею будь-яких дій з метою спілкування з дитиною та брати участь у її вихованні та наявність перешкод у виконанні її батьківських обов'язків.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, позбавивши ОСОБА_2 батьківських прав щодо її сина ОСОБА_3 .
В порушення вимог ЦПК України відповідачка не надала суду жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що вона на належному рівні матеріально утримує дитину та забезпечує її відповідно до частки своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.ст. 141, 150 Сімейного кодексу України.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ст. ст. 150,155, 164, 179 - 183, 186, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Кельменці Кельменецького району Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.
Суддя: