Справа № 638/4/24
Провадження № 1-кс/638/5/24
13 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання дізнавача СД Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226240001082 від 31.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся дізнавач за погодженням з прокурором з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільні телефони марки «Redmi Note 9 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СД ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024226240001082 від 31.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2023 року приблизно о 11:22 год. за адресою: м.Харків, пр.Людвіга Свободи буд.46 екіпажем патрульної поліції було виявлено гр. ОСОБА_5 , у якого в ході огляду виявлено та вилучено речовину, схожу на наркотичну, зі слів останнього канабіс.
31.12.2023 року у період часу з 11:53 год. по 11:58 год. в ході огляду місця події за адресою: м.Харків, пр.Дюдвіга Свободи 46 у присутності понятих із застосуванням відеофіксації, дізнавачем у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено згорток з речовиною рослинного походження, схожа на наркотичну, зі слів останнього канабіс. Також в ході огляду ОСОБА_5 добровільно надав до огляду мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . В ході проведення слідчої дії ОСОБА_5 пояснив, що придбав вказану речовину у невстановленої особи.
Дізнавач зазначає, що накладення арешту необхідно з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В судове засідання дізнавач не з'явилась, просила клопотання розглянути у її відсутність та задовольнити.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив клопотання розглянути у його відсутність, не заперечував проти накладення арешту.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Встановлено, що СД Харківським РУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024226240001082 від 31.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024226240001082 вбачається, що 31.12.2023 року приблизно о 11:22 год. за адресою: м.Харків, пр.Людвіга Свободи буд.46 екіпажем патрульної поліції було виявлено гр. ОСОБА_5 , у якого в ході огляду виявлено та вилучено речовину, схожу на наркотичну, зі слів останнього канабіс.
Надані докази свідчать про обґрунтованість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.
При цьому у відповідності до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Встановлено, що 31.12.2023 року у період часу з 11:53 год. по 11:58 год. в ході огляду місця події за адресою: м.Харків, пр.Дюдвіга Свободи 46 у присутності понятих із застосуванням відеофіксації, дізнавачем у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено згорток з речовиною рослинного походження, схожа на наркотичну, зі слів останнього канабіс. Також в ході огляду ОСОБА_5 добровільно надав до огляду мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Постановою дізнавача від 31.12.2023 року мобільний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його дізнавачем, склад майна, на яке він просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить дізнавач, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що дізнавачем надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 31.12.2023 року майно, а саме мобільні телефони марки «Redmi Note 9 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1