15 лютого 2024 року
м. Харків
Справа № 638/9408/23
Провадження № 2/638/1423/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кріцак А.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
08 серпня 2023 року представник АТ КБ «ПриватБанк» Дашко Володимир Миколайович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, передбачене статтями 274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Разом із позовною заявою Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» подано клопотання про огляд веб-сайту, в якому представник банку просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку № 9, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.06.2014 року)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 224-244 повного договору.
Клопотання мотивоване тим, що даний доказ необхідний для встановлення ідентичності витягу з Умов та правил надання банківських послуг, який додано до позову, із оригіналом Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» та які діяли й були оприлюднені на момент укладення кредитного договору.
Розглянувши клопотання, суд дійшов таких висновків.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою, другою, четвертою статті 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 85 ЦПК України встановлено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Згідно з частиною 7 статті 85 ЦПК України в порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Про докази, які не можуть бути подані до суду першої інстанції у встановлений законом строк з об'єктивних причин, та причини, з яких докази не може бути подано у зазначений строк позивачем в позовній заяві не зазначено. Доводів неможливості подання електронного доказу, про огляд якого він просить, в порядку, передбаченому частинами другою, третьою статті 100 ЦПК України, в клопотання позивачем також не наведено.
При цьому, Акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» не позбавлено можливості надати до суду як в електронній (цифровій) формі, так і засвідчений у встановленому законом порядку Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в частині розділу 2.1.1, про огляд якого заявлено в клопотанні.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про огляд веб-сайту у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 85, 100 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про огляд веб-сайту у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В.М. Яковлева