справа № 399/712/23
провадження № 3/399/4/2024
12 лютого 2024 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Шульженко Вікторії Володимирівни,
при секретарі судового засідання Берест З.М.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника, адвоката Охріменка В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацююючого, місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
22.09.2023 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу серії ААД № 543223 від 15.09.2023 року складеного поліцейським офіцером громади старшим лейтенантом поліції Вороніним Р.В. вбачається, що 15.09.2023 року о 20:35 год. в с. Млинок по вул. Лесі Українки, 30, водій керував ТЗ CHEVROLET - NIVA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, зазначив, що ПДР України він не порушував, автомобілем не керував, підстав для зупинки поліцейський не називав. Захисник просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, зазначивши на безпідставну зупинку транспортного засобу.
Судом досліджені письмові матеріали та DVD диск з відеозаписами з написом на конверті «Відеозапис правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 " (а.с.4), який направлений додатком разом із адміністративним матеріалом (а.с. 1, опис).
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, у т.ч., відеодокази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 КУпАП ніхто неможе бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме порушення вимог зазначеного пункту ПДР України ставиться у порушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачений у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених цією Інструкціє, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали безперервного відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису видно, що поліцейським зазначено ОСОБА_1 про те, що його зупинено згідно статті 35.
Дійсно статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено підстави зупинення транспортного засобу. Однак, слід зазначити, що частина 1 цієї статті, коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби, має 11 пункті, а частина 2, коли поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби, має 2 пункти.
В той же час положення ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Отже, як вбачається з відеозапису поліцейським ОСОБА_1 названо ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», як підставу для зупинки водія, проте останнього не поінформовано про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що працівником поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами підстав для зупинки водія, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право поліцейському здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що поліцейським належними та допустимими доказами не доведено підстав для зупинки та відеодокази не підтверджують факту керування ОСОБА_1 автомобілем.
У зв'язкуз чим, як наслідок, суд визнає усі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 неналежними та недопустимими доказами його вини у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. ч.1 ст.130, п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови суду буде вручено або надіслано особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів з дня її оголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко