Справа № 211/812/24
Провадження № 3/211/789/24
іменем України
14 лютого 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за частиною 2 статті 130 КУпАП,-
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.02.2024 серії ААД №187647, 01 лютого 2024 року о 10 год. 40 хв. в Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Хортицька, буд. 8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано н бодікамеру №3.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис в протоколі про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
На підставі викладеного, суд вважає, що згідно положень ст. ст. 268, 277 КУпАП, суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали та відеозапис, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5. ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п. 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
Так, при дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не встановлено причин зупинки водія ОСОБА_1 , ці причини з детальним описом підстав зупинки не пояснені і самому водію.
Тобто, такі дії працівників поліції не узгоджуються з приписами статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки підстави для зупинки транспортного засобу повинні бути відповідним чином зафіксовані і відображені у матеріалах провадження.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до частини третьої вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки.
Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп'яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.
Крім того, посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП кваліфікуються як порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, матеріалами адміністративної справи повторність правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 піддавався протягом року адміністративному стягненню, передбаченому ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє в свою чергу встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В силу частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 251, 252, 266 КУпАП України, суд -
постановив:
провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: І. О. Юзефович