Справа № 947/4336/24
Провадження № 1-кс/947/1984/24
13.02.2024 м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , власника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, -
В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені 06.12.2023 року до ЄРДР за № 42023164690000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в рамках якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Як вбачається з клопотання, під час досудового розслідування, були встановлені особи, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем мешкання якого, за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено наступні речі та предмети: мобільний телефон марки «Apple»моделі «iPhone 11 Pro»,з сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» з № НОМЕР_1 ,IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки марки «Apple»моделі «iPhone 11 Pro»,з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з № НОМЕР_3 ,IMEI: НОМЕР_4 ; грошові кошти на загальну суму 2620 доларів США; грошові кошти на загальну суму 394 000 гривень, з яких: 203 купюри номіналами по 1000 гривень, 349 купюр номіналами по 500 гривень, 82 купюри номіналами по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень. Вказані речі та предмети визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на вказане в клопотанні майно, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, посилаючись на викладені в клопотанні доводи.
Захисник заперечував на задоволенні клопотання, посилаючись, зокрема, на суттєві порушення органом досудового розслідування під час проведення обшуку, відсутність у вилучених грошових коштів та мобільного телефону ознак речових доказів в рамках даного кримінального провадження, оскільки вилучені грошові кошти - це особисті заощадження родини, а мобільний телефон був добровільно наданий органу досудового розслідування для огляду. Власник майна ОСОБА_5 погодився з думкою захисника та зазначив, що грошові кошти необхідні для лікування сина та матері.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників, приходжу до наступного.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчим проведений санкціонований обшук, за місцем мешкання ОСОБА_5 , як особи, яка може бути причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення. За результатами проведення обшуку було виявлено та вилучено розшукувані речі та предмети, які визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження та які мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, та втрата яких може негативно вплинути на подальший хід досудового розслідування
Доводи захисника про суттєві порушення під час проведення обшуку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя не має повноважень на надання оцінки законності дій слідчого під час проведення обшуку, оскільки оцінка доказів з точки зору, в тому числі їх допустимості здійснюється відповідно до вимог ст.ст.89, 94 КПК України судом в нарадчій кімнаті під час розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Вилучене майно, зазначене у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, може містити відомості, які встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приймаючи до уваги, правову підставу для арешту майна тобто виключення можливості втрати слідів злочину, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, вважаю доведеним у судовому засіданні наявність підстав для арешту зазначеного прокурором у клопотанні майна та на даному етапі досудового розслідування, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження, на майно, вилучене 08.02.2024 у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 11 Pro»,з сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» з № НОМЕР_1 ,IMEI: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки марки «Apple»моделі «iPhone 11 Pro»,з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з № НОМЕР_3 ,IMEI: НОМЕР_4 ;
- грошові кошти на загальну суму 2620 доларів США;
- грошові кошти на загальну суму 394 000 гривень, з яких: 203 купюри номіналами по 1000 гривень, 349 купюр номіналами по 500 гривень, 82 купюри номіналами по 200 гривень, 1 купюра номіналом 100 гривень.
Виконання ухвали покласти на начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1