13 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/2640/23
Суддя І інстанції - Кисіль Р.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост Сіті» до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Форпост Сіті» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення комісії відповідача від 16.08.2022 №25150 про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та зобов'язати комісію відповідача виключити з бази ризикових платників позивача в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» та подати суду звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 16.08.2022 №25150 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ СІТІ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ СІТІ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що на адресу ГУ ДПС у Київській області не надходити ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 про залучення їх в якості другого відповідача, що позбавило ГУ ДПС у Київській області права на надання відзиву на позовну заяву, додаткових пояснень, копій документів на основі яких було прийнято рішення котре оскаржується позивачем, та у свою чергу надання пояснень, котрі мають значення для вирішення адміністративної справи на засадах всебічності та об'єктивності. Зазначає, що ТОВ Форпост Сіті» на момент подачі позовної заяви було зареєстровано за адресою: Київська області, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України , буд. 26, а тому ця справа підсудна Київському окружному адміністративному суду відповідно до ст. 25 КАС України. Також вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України щодо оскарження спірного рішення. Звертає увагу, що у податкового органу відсутня можливість зазначення у тексті оскаржуваного рішення усієї податкової інформації. Крім того вказав про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду викладених у поставі від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20 та від 06.10.202 року у справі № 140/1611/19. Крім того вказує, що віднесення особи до переліку платників , які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про вімову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин. Зазначає, що зараз товариство перебуває на обліку в Головному правлінні ДПС у Запорізькі області, а тому останнє повинно виключити товариство з переліку платників податків , які відповідають критеріям ризиковості.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» є юридичною особою приватного права, що було створено 27.12.2018.
ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» господарську діяльність здійснює на загальній системі оподаткування, зареєстроване платником податку на додану вартість і.п.н. 427227708291 від 01.02.2019.
Одним з профільних видів діяльності підприємства є - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71). В рамках вказаного напрямку діяльності здійснюється діяльність з продажу пального.
Основними постачальниками ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» є: ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», ТОВ «НАФТАТОРГ», ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕГРЕТИЧНА ГРУПА», ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕМЕНЧУК», з якими укладені договори поставки нафтопродуктів.
Постачання товарів (талонів на заправку пальним) ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» здійснювало: ТОВ «ПЕТРА РОССА», КП «БЕРДЯНСЬКЕКОТРАНС», ТОВ «ДЮНА АКТИВ», ТОВ «ПРОСТОР-ДС», ТОВ «ПРОМІНЬ ГРУПП», КП «ТИТАН», КП «УКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЛІНІЙНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ», ТОВ «ФУЕЛ ТРЕЙД», УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ, ШПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ОТГ, КРБП «ЗЕЛЕНБУД» та інші, на підставі укладених договорів. Здійснення даних операцій підтверджується копіями первинних документів.
Також ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» укладені договори з ТОВ «ПРОСТОР ДС» та ТОВ «ПРОМІНЬ ГРУП» на зберігання та розлив палива від 02.09.2019 №02/09/19/1 та від 22.09.2020 №22/09/20 відповідно. Факт надання послуг зі зберігання та розливу палива підтверджується актами про надання послуг.
Суть ведення господарської діяльності підприємства полягає в придбанні пального наливом та переведення ТОВ «ПРОСТОР ДС» і ТОВ «ПРОМІНЬ ГРУП» в талони на заправку відповідним паливом, або придбання саме талонів, а в подальшому реалізація талонів на право заправки автомобілів. Придбання товарів в продовж всього періоду ведення господарської діяльності здійснювалось у підприємств і постачалось також відповідно підприємствам реального сектору економіки.
Транспортування придбаних товарів від постачальників до покупців та до місць зберігання ТОВ «ПРОСТОР ДС» і ТОВ «ПРОМІНЬ ГРУП» здійснювалось транспортними засобами постачальників, що підтверджується товарно-транспортними накладними.
Крім того, ТОВ «ФОРПОСТ СІТІ» укладено договір оренди біржового місця на Товарній біржі «Українська енергетична біржа»”, з метою закупівлі палива у державного підприємства - виробника палива, а саме - AT «Укргазвидобування».
16.08.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київської області прийнято рішення №25150 про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Підставою для прийняття такого рішення зазначена: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня прийнято Рішення №8077 від 14.02.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У графі Податкова інформація зазначено: відповідність п.8 Критеріїв - платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено поставку товарів/послуг, відмінних від придбаних.
З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішення №8077 від 14.02.2022. Однак, за результатами їх розгляду контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №25150 від 16.08.2022, яким також визначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У графі Податкова інформація Рішення №25150 від 16.08.2022 зазначено: Залишити по п.8 У контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
В оскаржуваному рішенні №25150 від 16.08.2022 відповідачем 2, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової Інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.44-46 Порядку № 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Зазначені обставини справи свідчать про недоведеність контролюючим органом підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене рішення є протиправним та підлягають скасуванню.
При цьому належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, про що вірно заначено судом першої інстанції, при цьому подальший перехід товариства на обліку в іншій ДПС не звільняє відповідача від виконання законодавчо визначеного обов'язку.
За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 31.05.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Київській області. Зазначену ухвалу було доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Київській області - 01.06.2023 о 18:01. Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо не надходження вказаної ухвали до ГУ ДПС у Київській області.
З витягу з реєстру платників податків податку на додану вартість № 1908294500049 від 11.02.2019 року та з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.10.2019 року вбачається ,що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ СІТІТ» є: Запорізька області, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, буд. 63, а тому доводи апеляційної скарги, що ТОВ Форпост Сіті» на момент подачі позовної заяви (27 квітня 2023) було зареєстровано за адресою: Київська області, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України , буд. 26 не відповідають дійсності.
З приводу неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду викладених у поставах від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20 та від 06.10.202 року у справі № 140/1611/19 колегія суддів зазначає наступне.
Так предметом розгляду Верховного Суду викладених у поставах від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20 та від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20 було розгляд питання щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржених рішень щодо відповідності платників податків критеріям ризиковості. Предметом розгляду Верховного Суду у постанові від 06.10.202 року у справі № 140/1611/19 було оскарження дій та податкових повідомлень-рішень контролюючого органу за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки.
В той же час предметом розгляду у вказаній справі є правомірність рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
За таких обставин вказані висновки викладені Верховним Судом у поставах від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20 та від 06.10.202 року у справі № 140/1611/19 не є релевантними до спірних правовідносин , а тому не можуть братися до уваги.
З приводу пропуску шестимісячного строку звернення позивача до суду, передбаченого ст. 122 КАС України колегія виходить з наступного.
Так строк звернення до суду у спірних правовідносинах визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас встановлений у частині другій статті 122 КАС України строк звернення до суду не є преклюзивним, адже за змістом частини першої статті 121 КАС України може бути поновлений судом за заявою учасника справи, якщо будуть визнані причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У питанні наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом, усталеним є підхід Верховного Суду про те, що поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин кожної справи.
Тобто, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так позивачем оскаржується рішення від 16.08.2022 №25150, в той же час з даним позовом позивач звернувся до суду 21 квітня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
При цьому колегія суддів, виходячи із змісту заяви товариства про поновлення строку звернення до суду вважає, що такий попущено з поважних причин. Так колегією суду враховується та обставина, що з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні оголошено воєнний стан, при цьому на підприємстві ТОВ ФОРПОСТ СІТІ» відповідно до штатного розкладу з початком введення воєнного стану в України працює лише директор підприємства, всі інші працівники виїхали за межі країни, на підприємстві також відсутній юрист, при цьому директор товариства ОСОБА_1 також перебуває за межами Запоріжжя.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 13 лютого 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун