Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 лютого 2024 р. справа №520/35562/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 14095412) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 120/1,м. Черкаси, Черкаська обл., Черкаський р-н, 18008, код ЄДРПОУ: 40919584) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 27.11.2023р. про результати моніторингу закупівлі UA-2023-09-25-013907-a від 25.09.2023р.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що вважає оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права.
Ухвалою суду від 15.12.2023р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийнятий висновок правомірний, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Судом встановлено, що позивачем оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2023-09-25-013907-a (предмет закупівлі : інші завершальні будівельні роботи ДК 021:2015-45450000-6 Поточний ремонт в нежитлових будівлях за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова, 145, 9 550 000UАН.)
На підставі наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області № 73-3 від 15.11.2023р. відповідачем прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-25-013907-а від 25.09.2023р., за результатами проведення якої 27.11.2023р. складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за №31-41/318.
За вказаним висновком під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що учасник процедури закупівлі КП "ХАРКІВСПЕЦБУД" у складі своєї тендерної пропозиції не надало довідку в довільній формі на субпідрядників/співвиконавців, яких планує залучити до виконання робіт в обсязі не менше як 20 відсотків вартості договору про закупівлю, а саме: на фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ТОВ "БМП-164", щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, надання якої передбачено пунктом 7 "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації.
Таким чином, учасник процедури закупівлі КП "ХАРКІВСПЕЦБУД" у своїй тендерній пропозиції недотримав вимоги підпункту 2 пункту 44 Постанови КМУ від 12.10.2022р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування."
Відтак, відповідач дійшов висновку, що з огляду на вищевикладене, в порушення вимог абзацу 1 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі КП "ХАРКІВСПЕЦБУД" як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації.
Пунктом 3 вищевказаного висновку, з посиланням на встановлені порушення, ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засаді здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункт 14 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016р. №18 зобов'язано позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати такі порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (в подальшому Закон № 2939-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (в подальшому Закон № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад (в подальшому Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п.п. 18, 22, 25, 27, 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі- учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; предмет закупівлі- товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; публічна закупівля(далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;роботи- розроблення проектної документації на об'єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 922-VIII, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII).
Згідно із п.п. 1, 3, 8, 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. У тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклад формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, серед іншого, у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Частиною 6 статті 33 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч.6 ст. 8 Закону № 922-VIII).
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно із ст. 43 Закону № 922-VIII, договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
12.10.2022р. КМУ України прийняв Постанову № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування."
Підпунктом 2 пункту 44 зазначених Особливостей передбачено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;
є такою, строк дії якої закінчився;
є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;
не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто, наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
Проте, відповідач у констатуючій частині оскаржуваного висновку не зазначив якої саме інформації щодо ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "БМП-164" не було надано переможцем торгів у складі тендерної документації щодо підтвердження відсутності підстав, визначених у перелічених ним нормативних актах. Так само, відповідач зазначив про порушення позивачем абзацу 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII та зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором, та не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Також відповідачем в оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону № 922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.
Суд зазначає, що законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем та після укладення з ним відповідного договору, а відповідач мав можливість спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 26.01.2023р. у справі № 400/3947/20.
Надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого Висновку, суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
Однак, встановлені відповідачем порушення, носять виключно формальний характер, оскільки не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише за умови неналежного виконання умов договору іншою стороною і коли це прямо передбачено законодавством.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та врахування співмірності між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.
У той же час, суд враховує, що вирішення питання щодо розірвання укладеного Договору призведе до порушення прав та інтересів третьої особи КП "ХАРКІВСПЕЦБУД" та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів перебували у рівних умовах та відсутні жодні заяви, висновки та докази про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, або допущення дискримінації учасників під час проведеної закупівлі, а отже встановлені статтею 3 Закону № 922-VIII принципи здійснення закупівель не були порушені.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021р. у справі №120/1297/20-а та від 04.05.2023р. у справі № 160/5890/22.
Також слід звернути увагу на тому, що згідно доводів позовної заяви, які підтверджено належними доказами щодо виконання та прийняття робіт за договором, укладеним з переможцем - КП "ХАРКІВСПЕЦБУД", судом встановлено, що особи, з приводу інформації про які у відповідній довідці, наданій переможцем торгів (ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "БМП-164") мали місце недоліки щодо не вказання інформації, визначеної п. 47 Особливостей, надання якої передбачено п. 7 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, фактично не залучалися до виконання робіт в межах зазначеного договору, а відтак відповідач формалізував свої висновки щодо необхідності відхилення пропозиції переможця з цих підстав, не довівши настання або можливість настання негативних наслідків, які потягло зазначене порушення.
Крім цього, норми Закону № 922-VIII не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 28.01.2021р. у справі №160/12925/19.
З матеріалів справи вбачається, що договір з переможцем № 29 укладено 10.10.2023р., а оскаржуваний Висновок складено 27.11.2023р.
До того ж, строк дії укладеного за наслідками процедури договору від 10.10.2023р. визначено сторонами до 31.12.2023р. Надані позивачем до суду докази свідчать про виконання взаємозобов'язань за договором. Доказів того, що його дію було продовжено суду не надано. Відтак, слід вважати, що станом на час судового розгляду справи договір є виконаним.
Між тим, ст.10 Закону 2939-XII передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Однак, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного висновку, в зв'язку з чим суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 27.11.2023р. про результати моніторингу закупівлі UA-2023-09-25-013907-a від 25.09.2023р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (код ЄДРПОУ: 40919584) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім гривень) 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров