Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
08 лютого 2024 р. справа № 520/32897/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Акуловій А.М.,
за участі:
представника позивача - Бірюкової О.П.,
представника відповідача - Ринденко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 щодо застосування до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" штрафу у сумі 15 886 786, 37 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" отримано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.10.2023 №470/3500040136 про застосування штрафу у розмірі 50% за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, визначений п. 57.1 ст. 57, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ та згідно п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328 "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 від 01.08.2022 №9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192 ПрАТ "Харківенергозбут"". Товариство вважає податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 протиправним та такими, що підлягає скасуванню з огляду на те, що відповідно до пп. 6 п. 1 розділу ІІ Порядку №255 позивач не міг виконати податкові зобов'язання, оскільки знаходився на території населеного пункту м. Харків, на якому ведуться (велися) бойові дії. ПрАТ "Харківенергозбут" було повідомлено податковий орган щодо відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних з огляду на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), несвоєчасного перерахування банківською установою грошових коштів на рахунок Товариства, перебоїв з роботою мережі Інтернет, евакуації більшості співробітників бухгалтерії Товариства. Податковим органом при складенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 не враховано жодної пом'якшуючої обставини, про яку позивачем письмово повідомлено податковий орган, зокрема проігноровано вимоги Порядку №255, у зв'язку з чим прийнято протиправне рішення. Також, позивач посилається на те, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 124.3 ст. 124 ПК України, оскільки відсутні підстави вважати, що Товариство допускаючи бездіяльність, за яку передбачена відповідальність, діяло нерозумно та недобросовісно. Крім того, позивач стверджує, що зазначені податковим органом в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні порушення були вчинені протягом дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, отже до ПрАТ "Харківенергозбут" штрафні санкції не можуть бути застосовані.
Від представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки ПрАТ "Харківенергозбут" за І квартал 2022 року, за півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року податковим органом встановлено здійснення погашення нарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на суму 31 773 572,73 грн. з порушенням п. 57.1 ст. 57, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасно виконання таких обов'язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року). Відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України до підприємства застосовані штрафні санкції 50% у сумі 15 886 786,37 грн., винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136. Відповідач зазначає, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами розгляду поданої ПрАТ "Харківенергозбут" заяви та документів прийнято рішення про можливість виконання свого податкового обов'язку, оскільки на дату подання заяви позивач мав грошові кошти на рахунках та отримував прибуток від реалізації продукції. При оскарженні вказаного рішення податкового органу, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 по справі №520/11513/22 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" відмовлено в повному обсязі. Щодо кваліфікації порушення відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України, відповідач зазначив, що при наявності у ПрАТ "Харківенергозбут" достатніх коштів, що підтверджується звітами про фінансовий стан та про рух грошових коштів підприємства, у позивача була можливість своєчасно виконати обов'язок зі сплати податкового зобов'язання, проте позивач здійснює сплату вибірково, що свідчить про усвідомлення своїх дій. У зв'язку з цим, контролюючий орган вважає винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 правомірним. З огляду на викладене, на думку відповідача, підстав для задоволенню позову не вбачається.
У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що посилання відповідача в оскаржуваному ППР та відзиві на позов на постанову Другого апеляційного адміністративного суд від 07.06.2023 у справі № 520/11513/22, як на безумовне підтвердження можливості позивача своєчасно виконати податкове зобов'язання, - є безпідставними. Також, позивач зазначає, що нормами Порядку №255 встановлено, що не лише руйнування та знищення обладнання є підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків, як на це вказує відповідач. Щодо посилання відповідача на умисні дії через вибіркове виконання зобов'язань, позивач посилається на те, що несвоєчасний розрахунок з учасниками ринку електричної енергії призвів би до фактичного припинення діяльності позивача як електропостачальника, та відповідно до можливості отримати надходження на поточні рахунки від постачання електричної енергії та відповідно до можливості сплачувати передбачені чинним законодавством України податки взагалі.
Представником Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що правомірність оскаржуваного ППР підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, які свідчать про невиконання ПрАТ "Харківенергозбут" податкового обов'язку та можливості своєчасного виконання податкового обов'язку. Контролюючий орган вважає, що ним доведено факт наявності достатніх коштів на рахунках у банках та отриманих коштів від реалізації продукції ПрАТ "Харківенергозбут", що свідчить про те, що позивач усвідомлював настання негативних наслідків за несвоєчасне виконання податкового законодавства, зокрема, нарахування штрафних (фінансових) санкцій, тобто платник податків визначається таким, що діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, що повністю узгоджується із приписами п. п. 109.1, п. 109.2 ст. 109, п. 112.1, п. 112.2 ст. 112, п. 124.3 ст. 124 ПК України. Відповідач посилається на те, що повторність діяння підтверджується нарахуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ по податковому повідомленню-рішенню №20/3500040136 від 31.01.2022, залишеному у силі рішенням суду і по якому позивач самостійно здійснив погашення. Отже, нарахування штрафної санкції у розмірі 50% на суму 15 886 786,37 грн. є законним та узгодженим з приписами п. 124.3 ст. 124 ПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини і факти, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі викладених у відзиві обставин і фактів.
Вислухавши позицію сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", ідентифікаційний код юридичної особи - 42206328, місцезнаходження юридичної особи: вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб'єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" за КВЕД є: 335.14 Торгівля електроенергією (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Судом встановлено, що Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку п. 76.2 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328, відповідно до якого перевіркою встановлено затримку сплати ПрАТ "Харківенергозбут" узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485, по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192 на загальну суму 31 773 572,73 грн., а саме:
1) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800,09 грн., кількість днів прострочення - 60;
2) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2022 року від 19.07.2022 №9132980772: граничний термін сплати - 01.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 27 938 707,64 грн., кількість днів прострочення - 151;
3) по податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року від 01.08.2022 №9145100485: граничний термін сплати - 19.08.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 1 891 265,00 грн., кількість днів прострочення - 133;
4) податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року від 08.11.2022 №9233734192: граничний термін сплати - 21.11.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022, сума податкового боргу, що сплачено - 971 800,00 грн., кількість днів прострочення - 39.
ПрАТ "Харківенергозбут", не погоджуючись із висновками акту, направило до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення від 09.10.2023 за вих. №01-23/8199 на акт перевірки від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328.
За результатами розгляду заперечень ПрАТ "Харківенергозбут", Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків 24.10.2023 прийнято рішення №2554/6/35-00-04-01-22 щодо правомірності висновків акту камеральної перевірки.
31.10.2023 Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №470/3500040136 (форма «Ш»), яким на ПрАТ "Харківенергозбут" на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України накладено штраф у розмірі 50%, а саме - 31 773 572,73 грн., за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (затримка на 151 календарний день сплати).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №470/3500040136 від 31.10.2023 протиправними, ПрАТ "Харківенергозбут" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов'язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 статті 46 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПКУ).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Згідно з підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Згідно з п. 1, п. 2 розділу І Порядку №225, цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов'язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється щодо строків подання звітності, в тому числі з податку на додану вартість, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Таким чином, у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов'язків, саме контролюючий орган зобов'язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов'язків, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації та можливістю виконувати свої податкові обов'язки.
Суд наголошує на тому, що згідно вимог чинного законодавства, платник податків звільняється щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ "Харківенергозбут" зверталось до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про неможливість виконання податкових обов'язків від 30.09.2022, однак, контролюючим органом прийнято рішення від 19.10.2022 №1507/6/35-00-04-01-22 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Вказане рішення відповідача оскаржене у судовому порядку та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 по справі №520/11513/22 у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Харківенергозбут" відмовлено в повному обсязі.
Таким чином, оскільки податковим органом відносно ПрАТ "Харківенергозбут" рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку прийнято не було, позивач зобов'язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковим деклараціям.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" сплатило узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств по податковим деклараціям за І квартал 2022 року, півріччя 2022 року та три квартали 2022 року у вересні 2022 року та у грудні 2022 року з порушенням строків сплати (перерахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств.
Отже, позивачем в порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України ПрАТ "Харківенергозбут" сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з порушенням граничного терміну на 151 календарний день.
Доказів на спростування вказаного позивачем не надано.
Крім того, зі змісту адміністративного позову вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" не заперечує факту несвоєчасної сплати сум податкових зобов'язань, зазначених у поданих ним податкових деклараціях.
Щодо посилання позивача на форс-мажорні обставини, пов'язані з введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області, суд зазначає, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на теперішній час.
Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Матеріали справи не містять доказів отримання ПрАТ "Харківенергозбут" сертифікату Торгово-промислової палати України.
Щодо тверджень позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд зазначає, що за приписами абз. 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати, що відбулось у даному випадку 30.09.2022 та 30.12.2022, то до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Стосовно притягнення позивача до відповідальності за п. 124.3 ст. 124 ПК України, суд зазначає наступне.
Згідно з п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Положеннями п. 124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
З вищезазначеного, суд робить висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог п. 124.3. ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Тобто, для застосування штрафу п. 124.3. ст. 124 ПК України податковому органу слід встановити повторність умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПКУ містять перелік податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2,123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2,124.5 статті 124 ПКУ, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПКУ. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші правопорушення, передбачені відповідними статтями ПК України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Суд зазначає, що підставами для висновків під час проведення перевірок є наявні визначені статтею 83 Кодексу матеріали, зокрема це документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Cуд зазначає, що матеріали справи, зокрема, акт про результати камеральної перевірки від 25.09.2023 №534/35-00-04-01-14/42206328 та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 №470/3500040136 містять підстави та обґрунтування встановлення в діях платника податку повторного умислу та відповідачем долучені до матеріалів справи відповідні докази: копія ІКП з податку на прибуток; копія "Звіту про рух грошових коштів" за І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року, 9 місяців 2022. року, 2022 рік; копія "Балансу (звіт про фінансовий стан)" на 31.03.2022, 30.06.2022, 30.09.2022, 31.12.2022; копія Довідки філії АТ "Ощадбанк" від 30.09.2022 №118.33-12; копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 по справі №520/11513/22.
Так, відповідно даних Балансу "Звіт про фінансовий стан" станом на 30.06.2022 залишок коштів на рахунках в банках ПрАТ "Харківенергозбут" складає - 27,4 млн. грн. За даними Балансу станом на 30.09.2022 залишок коштів на рахунках в банках склала - 63,00 млн. грн. За даними Балансу станом на 31.12.2022 залишок коштів на рахунках в банках склала - 74,3,00 млн. грн.
Крім того, згідно з п. 44 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник електричної енергії визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
За даними податкових декларацій з податку на додану вартість ПрАТ "Харківенергозбут" від споживачів протягом липня 2022 року отримано 635,1 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 565,9 млн. грн.; протягом серпня 2022 року отримано 942,6 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 707,9 млн. грн.; протягом листопада 2022 року отримано 808,5 млн. грн. та сплачено на користь постачальників 735,1 млн. грн.
Наявність коштів на рахунках ПрАТ "Харківенергозбут" також підтверджується формою №3 фінансової звітності "Звіт про рух грошових коштів", відповідно до якої за півріччя 2022 року надходження в рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), авансів від покупців і замовників та надходження від повернення авансів склали 5 250,8 млн. грн. За даними Звіту про рух грошових коштів за три квартали 2022 року надходження на рахунки підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), авансів від покупців і замовників та надходження від повернення авансів склали 6 970,3 млн. грн.
Крім того, за період липень 2022 року - листопад 2022 року ПрАТ "Харківенергозбут" сплатило до бюджету податків і зборів у сумі 64,7 млн. грн.
Сформована на запит довідка філії АТ "Ощадбанк" від 30.09.2022 №118.33-12 підтверджує, що станом на кінець вересня 2022 року за трьома відкритими ПрАТ "Харківенергозбут" рахунками у банку обліковувались кошти у сім 33 млн. грн.
Також слід зазначити, що обов'язок платника, першочергово, є своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов'язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов'язку контролюючий орган зобов'язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 15.02.2023 по справі №280/1006/21 та від 16.11.2023 по справа №160/24147/21, що враховується судом відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі №640/20899/18 зазначив, що при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов'язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов'язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря.
Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.
На підставі досліджених судом доказів та пояснень сторін, суд дійшов переконання, що при наявності достатніх коштів у ПрАТ "Харківенергозбут" була можливість своєчасно виконати обов'язок зі сплати податкового зобов'язання, проте сплату позивач здійснював вибірково, що підтверджує те, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно, усвідомлюючи настання негативних наслідків у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, що повністю узгоджується з приписами п. 109.1, п. 109.2 ст. 109, п. 112.1, 112.2 ст. 112, п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Повторність умислу в діяннях позивача підтверджується нарахуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ та винесенням відносно ПрАТ "Харківенергозбут" податкового повідомлення-рішення №20/3500040136 від 31.01.2022 про накладення штрафу 25% на суму 6 875 000,00 грн.
Вищезазначене ППР оскаржене у судовому порядку, проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2023 по справі №520/2946/22 підтверджено умисність в діях ПрАТ "Харківенергозбут" та правомірність податкового повідомлення-рішення №20/3500040136 від 31.01.2022, яким позивачу нараховано штрафні санкції за п. 124.2 ст. 124 ПК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що він здійснив всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, а також не довів, що ПрАТ "Харківенергозбут", як платник податків, вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов'язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшкодуванням необхідних коштів.
Натомість, контролюючим органом доведено повторність умислу в діях платника ПрАТ "Харківенергозбут" щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Враховуючи, що відповідно до положень п. 124.3 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового-повідомлення рішення діяв у межах чинного законодавства та порушень з його боку судовим розглядом не встановлено.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.
З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваного рішення, та як наслідок відсутність підстав для його скасування.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.02.2024.
Суддя Біленський О.О.