Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
15.02.2024 р. справа №520/38104/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання дій протиправними та спонукання до перерахунку пенсії, -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017 року №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262- XII та статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ на підставі оновленої довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 11.12.2023р. №ФХ-114714; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017року №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII на підставі оновленої довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 11 грудня 2023 року №ФХ -114714 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум; 3) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 нарахування та виплати доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.08.2023 року; 4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.08.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Відповідач, який був сповіщений про розгляд справи завчасно та у передбачений процесуальним законом спосіб, не виконав обов'язку із подання відзиву та доказів в обґрунтування незгоди із позовом.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже наявні у справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
За викладеним у позові твердженням, заявник отримує від ГУ ПФУ в Харківській області пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обліковується як пенсіонер по лінії Міністерства оборони України.
З наявної у матеріалах справи копії листа ГУПФУ в Харківській області №36718-43626/К-02/8-2000/23 від 26.12.2023 р. судом з'ясовано, що з 01.07.2021р. заявнику була призначена та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2023 по справі №520/7908/23 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 07.03.2023 року №ФХ-114714. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, на підставі оновленої довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 07 березня 2023 року №ФХ-114714, здійснивши виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
У зв'язку із перерахунком пенсії у липні 2023 р. на виконання зазначеного рішення суду виплату щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 відповідачем було припинено.
Позивач, не погоджуючись із діями Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зменшення надбавки за особливості проходження служби (виконання польотів) у розмірі 65%, замість 94,3 % від посадового окладу, окладу за військовим званням та з урахуванням надбавки за вислугу років при обчисленні грошового забезпечення, звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 по справі №520/20094/23 було визнано протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зменшення надбавки за особливості проходження служби (виконання польотів) ОСОБА_1 у розмірі 65%, замість 94,3 % від посадового окладу, окладу за військовим званням та з урахуванням надбавки за вислугу років при обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2019 року. Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про збільшення надбавки за особливості проходження служби (виконання польотів) у розмірі 94,3 % від посадового окладу, окладу за військовим званням та з урахуванням надбавки за вислугу років при обчисленні грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2019 року.
Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення суду по справі №520/20094/23 відносно заявника було складено документ про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця станом на 01.03.2019р. у розрізі компонентів: 1) оклад за посадою - 5.920,00 грн, 2) оклад за військовим званням майор - 1.340,00 грн, 3) відсоткова надбавка за вислугу років (45%) - 3.267,00 грн; 4) надбавка за особливості проходження служби (94,3%) - 9.926,96грн; 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 592,00 грн; 6) надбавка за класифікацію (5%) - 296,00 грн; 7) премія (35%) - 2.022,00 грн, а загалом на суму грошового забезпечення - 23.413,96 грн (довідка від 11.12.2023 р. №ФХ-114714).
Заявником перед органом публічної адміністрації було порушено питання про перерахунок власної пенсії у зв'язку із збільшення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця та щодо виплати доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021.
За згаданим зверненням листом від 26.12.2023 №36718-43626/К-02/8-2000/23 пенсійним органом було вчинено відмову.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення нового розміру пенсії, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Стосовно перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ).
Отже, приписи Закону України №2662-ХІІ є спеціальною нормою права стосовно відносин за участю заявника та запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, у процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).
Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії є реально отримані (а не уявно можливі до нарахування) виплати (як винагорода за працю) третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за рівнозначною посадою (або тією ж самою, або прирівняною).
Положення ч.18 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цього правила не змінюють, адже присвячені регламентуванню випадку, коли з події призначення пенсії вперше та обчислення розміру вперше призначеної пенсії і до події виплати вперше призначеної пенсії настала подія збільшення поточної винагороди за службу відносно іншого діючого публічного службовця, на що однозначно показує застосування законодавцем ознаки - "невідкладно", котра взагалі не використовується у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення як бази обчислення розміру пенсії), адже протилежне з невідворотною неминучістю призводить до появи віртуального показника грошового забезпечення - неіснуючої винагороди за службу, який фізично у дійсності не одержується жодним із діючих публічних службовців (військовослужбовцем) і арифметично складається із платежів з винагороди за службу, отриманих у минулому самим заявником - військовослужбовцем у відставці (тобто власної винагороди за службу) та поточних платежів з винагороди за службу, котрі наразі отримуються діючим військовослужбовцем (тобто винагороди за службу третьої сторонньої особи).
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
З 01.01.2008р. структура грошового забезпечення військовослужбовців, а також розміри її складових були визначені постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.
30.08.2017р. КМУ з цього ж самого питання було прийнято постанову №704 (далі за текстом - Постанова КМУ №704), яка остаточно набрала чинності з 01.03.2018р.
На відносини за участю заявника поширюється дія саме положень постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, що підтверджується змістом складеної довідки про грошове забезпечення.
З 01.03.2018р. діючі військовослужбовці почали отримувати винагороду за службу у підвищених розмірах, а тому саме з 01.03.2018р. громадянин-пенсіонер з категорії військовослужбовець у відставці набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови КМУ №704.
Проте, 21.02.2018р. КМУ було прийнято постанову №103 (далі - Постанова КМУ №103), п.п.1 і 2 якою установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено - 01.01.2018р.
Тобто положеннями п.п. 1 і 2 Постанови КМУ №103 виключно у відносинах пенсійного забезпечення приписам Постанови КМУ №704 була надана ретроспективна дія у часі з 01.01.2018р.
Одночасно Постановою КМУ №103 були внесені зміни і до п.5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій з 01.01.2018р. мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років (тобто було запроваджено обмеження розрахункової бази для обчислення нового розміру пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди діючому військовослужбовцю).
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
Тому, до 05.03.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Утрата чинності пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №540/2873/18.
Оскільки первісний перерахунок пенсії заявника було проведено з урахуванням запроваджених пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 обмежень, то утрата чинності нормативно-правовим актом у цій частині зумовлює припинення існування перепон (перешкод) у перерахунку пенсії за усіма складовими грошового забезпечення, котрі реально отримує діючий на відповідній військовій посаді військовослужбовець.
Таким чином, з 05.03.2019р. (як із календарної дати - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) відпали підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із ст.43 Закону України №2262-ХІІ, з урахуванням лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років без взяття до обрахунку додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, новий розмір пенсії за повною величиною розрахункової бази для обчислення має застосовуватись з 01.04.2019р.
Окрім того, даний спір стосується події реального підвищення грошового забезпечення військовослужбовця, та дана подія підтверджена рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 по справі №520/20094/23, та дані обставини в силу приписів ч. 5 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.
Обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб”єкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.
Водночас із цим, за змістом правових позицій постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 ст.77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Тому під час відправлення правосуддя у даній конкретній справі суд виходить із того, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах суб”єктом владних повноважень було вчинено управлінську функцію у формі відмови, але у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення з приводу відмови у перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за усіма складовими компонентами грошового забезпечення, яке реально отримує діючий військовослужбовець, що проходить військову службу на тій же самій (аналогічній чи прирівняній) військовій посаді, звідки заявник був звільнений з військової служби.
Окремо суд зважає, що за приписами ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті державного органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті державного органу; 3) прийняття компетентним суб'єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім публічним службовцям такого державного органу; 4) співставності умов проходження служби заявника умовам проходження поточної публічної служби діючим публічним службовцем на тій же самій (аналогічній, рівнозначній) посаді; 5) реального (а не умовного чи потенційно можливого) отримання діючим публічним службовцем підвищеної поточної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі на ім"я заявника довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження; 7) надходження виданої на ім"я заявника довідки про підвищене поточне грошове забезпечення до пенсійного органу; 8) відсутності у пенсійного органу заперечень чи зауважень відносно дефектів, вад, недоліків виданої на ім"я заявника довідки про підвищене поточне грошове забезпечення.
У спірних правовідносинах суб”єкт владних повноважень жодних заперечень з приводу змісту довідки про розмір та структуру грошового забезпечення не висловив.
Також, суд зважає, що у контексті механізму/алгоритму перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії (ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.86 Закону України "Про прокуратуру" тощо) слід розрізняти подію підвищення розміру винагороди за виконану роботу діючого публічного службовця за актом права нормативного характеру (котрий стосується одразу усіх осіб однієї категорії без виключення) від події оцінки роботодавцем трудової участі (вкладу) конкретного працівника у показники службової діяльності органу за певний звітний період шляхом видання індивідуального акту права (зокрема, шляхом призначення премії).
Відповідно до ст.ст.2, 15 Закону України "Про оплату праці" у випадку премії (процедура чого охоплює собою етапи прийняття управлінського рішення про призначення премії, нарахування премії за обліком, ініціювання переказу коштів) в аспекті використання цього факту у цілях перерахунку пенсій іншим особам вирішальне юридичне значення має акт права, котрий передбачає умови виплати цього заходу заохочення як матеріального стимулу і у разі, коли цей акт поширюється на невизначене коло осіб - така виплата підлягає включенню до структури бази обчислення пенсії з метою перерахунку, а у разі, коли цей акт стосується виключно однієї особи чи однієї посади і результатів трудової (службової) діяльності за конкретний проміжок часу - то відсутні підстави для кваліфікації цієї події як загального підвищення розміру винагороди за виконану роботу.
Між тим, жодних заперечень і за цією позицією суб"єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не висловив.
Отже, факт порушення права заявника на перерахунок пенсії з 01.04.2019р. за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого публічного службовця у спірних правовідносинах слід визнати підтвердженим.
У спірних правовідносинах органом публічної адміністрації було вчинено управлінське волевиявлення у формі відмови, втіленої у письмовому листі, існування якого свідчить про закінчення процедури розгляду і вирішення питання з приводу обчислення нового розміру пенсії у зв”язку із підвищенням поточної винагороди за службу рівнозначному діючому публічному службовцю, і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру, що спонукає суд до застосування положень ч.2 ст.5 і ч.2 ст.9 КАС України, виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним реально вчиненого суб”єктом владних повноважень управлінського волевиявлення у формі відмови.
При цьому, право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються визнанням протиправної спірної відмови і обтяженням пенсійного органу обов'язком здійснити перерахунок пенсії, а тому позов у решті вимог не підлягає задоволенню.
Стосовно епізоду щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 суд зазначає, що у силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приписи Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ) є спеціальною нормою права стосовно відносин за участю заявника та запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
У процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).
Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії є реально отримані (а не уявно можливі до нарахування) виплати (як винагорода за працю) третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за рівнозначною посадою (або тією ж самою, або прирівняною).
Положення ч.18 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цього правила не змінюють, адже присвячені регламентуванню випадку, коли з події призначення пенсії вперше та обчислення розміру вперше призначеної пенсії і до події виплати вперше призначеної пенсії настала подія збільшення поточної винагороди за службу відносно іншого діючого публічного службовця, на що однозначно показує застосування законодавцем ознаки - "невідкладно", котра взагалі не використовується у процедурі перерахунку пенсії за ст.63 Закону України №2662-ХІІ.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення розміру пенсії), адже протилежне з невідворотною неминучістю призводить до появи віртуального показника грошового забезпечення - неіснуючої винагороди за службу, який фізично у дійсності не одержується жодним із діючих публічних службовців (військовослужбовцем) і арифметично складається із платежів з винагороди за службу, отриманих у минулому самим заявником - військовослужбовцем у відставці (тобто власної винагороди за службу) та поточних платежів з винагороди за службу, котрі наразі отримуються діючим військовослужбовцем (тобто винагороди за службу третьої сторонньої особи).
Згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 22.06.2023р. по справі №160/25269/21 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами: (1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45; (2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Суд повторює, що перерахунок пенсії передбачений виключно ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ і здійснюється або у зв'язку із реальним (фактичним, а не уявним) зростанням видів грошового забезпечення діючого публічного службовця, який посідає ту ж саму (аналогічну чи прирівняну) посаду державної служби, на якій було припинено власну публічну службу заявника, або у зв'язку із реальним (фактичним, а не уявним) введенням нових видів грошового забезпечення діючого публічного службовця, який посідає ту ж саму (аналогічну чи прирівняну) посаду державної служби, на якій було припинено власну публічну службу заявника.
Положеннями п.1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 передбачено підвищення пенсії на щомісячну доплату (до 2.000,00грн.); п.2 постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 передбачено підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом; п.2 постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 передбачено підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Оскільки цими нормами постанов Уряду України передбачено не перерахунок пенсії у порядку ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у зв'язку із зростанням розміру видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових видів грошового забезпечення), а виключно збільшення розміру пенсії за рахунок призначення щомісячної доплати до пенсії та підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення за процедурою індексації, то відсутні підстави для обтяження суб'єкта владних повноважень обов'язком здійснювати перерахунок пенсії заявника на підставі перелічених актів права.
14.07.2021р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №713, метою якої є зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Абзацом 1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату до пенсії у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Абзацом 2 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату до пенсії у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію після 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", але з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018р. або до цієї дати.
За спеціальним правилом абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлена з 01.07.2021р. щомісячна доплата до пенсії у сумі - 2.000,00грн. не виплачується у разі перегляду (перерахунку) пенсій після 01.03.2018р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
При цьому, у силу спеціального правила абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Також у силу застереження абз.4 п.1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Оскільки матеріали справи не містять об”єктивних даних про виконання зобов'язаними особами рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21), то суд, зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), доходить до переконання про те, що у заявника могли виникнути легітимні сподівання та розумні очікування на незастосування суб”єктом владних повноважень правової категорії "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" до відносин з власного пенсійного забезпечення.
01.01.2016р. настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого поліцейського за постановою КМУ від 11.11.2015р. №988.
01.03.2018р. настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця Збройних Сил України у зв'язку із набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017р. №704.
Відповідно до п.2 та п.3 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 виплату перерахованих розмірів раніше вже призначених у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсій було запроваджено з 01.01.2018р. (відносно осіб, на яких поширюється дія постанови КМУ від 30.08.2017р.) та з 01.01.2016р. (відносно осіб, на яких поширюється дія постанови КМУ від 11.11.2015р. №988).
05.03.2019р. у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 втратили юридичну силу п.1 і п.2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а тому подія нового перерахунку раніше призначених у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсій припала на 01.04.2019р.
19.11.2019р. у зв”язку із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/12704/18 втратив юридичну силу п.3 постанови КМУ від 21.02.2021р. №103, а тому подія нового перерахунку раніше призначених у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсій припала на - 01.12.2019р.
Проте, згадані перерахунки пенсій за рішенням суду мали правову природу не підвищення поточного грошового забезпечення діючого публічного службовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 чи за постановою КМУ від 11.11.2015р. №988, а припинення дії запровадженого Урядом України нормативного регламентування в частині обмеження структури грошового забезпечення як бази перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії виключно окладом за посадою, окладом за званням та надбавкою та вислугу років.
Суд вважає, що у розумінні ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ та п.5 Порядку проведення, перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Порядок №45) перерахунки розміру раніше вже призначених пенсій саме у зв'язку із збільшенням поточної винагороди за службу діючого публічного службовця можуть мати місце: 01.01.2016р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.01.2018р. (має місце випадок застосування ретроспективного правила виплати підвищеної пенсії з 01.01.2018р. у зв'язку із реальним підвищенням поточної винагороди з 01.03.2018р.), 01.03.2018р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.02.2020р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2020р.), 01.02.2021р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2021р.), 01.02.2022р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2022р.), 01.02.2023р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2023р.).
Натомість, перерахунки пенсій на виконання рішень судів у зв'язку: із зменшенням відсоткового розміру пенсії відносно грошового забезпечення, із втратою чинності нормами постанова КМУ в частині структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії (05.03.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.04.2019р.; 19.11.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.12.2019р.) є виправленням недоліків/вад/дефектів реалізації управлінської функції суб'єктом владних повноважень у порядку судового захисту, а не перерахунком пенсії через підвищення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця.
Доказів проведення перерахунку пенсії заявника у зв'язку із викладеними вище приводами (збільшення/зростання/підвищення поточного грошового забезпечення діючого публічного службовця) матеріали справи не містять.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2022р. у справі № 420/2473/22 доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Розв”язуючи спір, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення, але стан виконання суб"єктом владних повноважень цього обов'язку не виключає дії норм ч.1 ст.77 КАС України та стандартів доказування, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. по справі №916/3027/21.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб”єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення таким волевиявленням власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Визначаючись з приводу реально вчиненого суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення, суд зазначає, що за загальним правилом з огляду на положення п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, п.1 ч.2 ст.24, п.2 ч.2 ст.24, ч.3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти - письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти - вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти - ухилення від виконання обов'язку, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти - оформлене офіційним письмовим документом - листом відхилення прохання/звернення приватної особи.
У спірних правовідносинах відповідачем спочатку було реалізовано управлінську функцію в частині призначення на користь заявника платежу у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 (тобто було вчинено волевиявлення у формі дії), але потім за управлінським волевиявленням суб'єкта владних повноважень виплата коштів у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 була припинена у зв'язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника.
Отже, факт вчинення суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі дій у розумінні вчинку підтверджено матеріалами справи відносно події припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 саме у зв'язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника, але не відносно події непризначення цього платежу за згаданим вище окремим письмовим зверненням заявника, де суб'єктом владних повноважень була вчинена відмова, котра у межах даного спору не оскаржена.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах виплата щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 була призначена та здійснена, однак у подальшому припинена з підстав, котрі не відповідають закону.
Тому суду належить застосувати ч.2 ст.5 та ч.2 ст.9 КАС України і спосіб захисту права заявника, сформульований у резолютивній частині цього судового акту.
Вимога заявника про призначення і виплату щомісячної доплати саме у розмірі 2.000,00грн. у межах спірних правовідносин є передчасною і спрямованою на майбутнє, бо відсутні підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень вчинить управлінське волевиявлення з приводу обчислення цього платежу у будь-якій іншій сумі, відмінній від 2.000,00 грн.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з”ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Вийти за межі позову.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 26.12.2023 №36718-43626/К-02/8-2000/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.12.2023 №ФХ-114714 з урахуванням раніше здійснених платежів.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у зв'язку із виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023р. у справі №520/7908/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 з 01.08.2023 р. щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко