ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про продовження строку
"12" лютого 2024 р. справа № 300/5652/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольській Т.М.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Хоптія М.В.,
представника відповідача: Бичая Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання щодо можливості продовження строку для усунення недоліків в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області пов'язані з порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230;
- визнати протиправними дії заступника начальника ВГІ Харіна Сергія Володимировича вчинені 25.04.2023 під час моніторингу робочого часу співробітників Коломийського РВП, здійснення перевірки несення служби нарядом СРПП "Ідеал -15";
- визнати протиправними дії, пов'язані із вчинення тиску на позивача під час направлення на проходження перевірки на апараті поліграф;
- визнати протиправними дії, пов'язані із вчинення тиску на позивача під час написання позивачем рапорту на звільнення;
- визнання протиправним та скасування наказу № 92 від 25.04.2023 "Про призначення та проведення службового розслідування".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування наказу № 92 від 25.04.2023 за правилами загального позовного провадження (а.с.45).
В ході підготовчого засідання, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування наказу № 92 від 25.04.2023 залишено без руху, зокрема, надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (а.с.93-94).
На усунення викладених вище недоліків позовної заяви, 21.11.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 47 КАС України про зміну предмету позову.
Водночас, в судовому засіданні в межах підготовчого провадження, представник позивача клопотав не брати вказану заяву до уваги, оскільки остання не відповідає остаточній позиції сторони щодо предмету та розміру позовних вимог.
Суд задовільнив зазначене клопотання, у спосіб продовження строку виконання вимог ухвали суду від 14.11.2023 про залишення позовної заяви без руху та оголосив перерву справі, з метою надання стороні часу для остаточного визначення із власною правовою позицією щодо предмету спору.
В подальшому справа неодноразово відкладалася за обґрунтованими клопотаннями сторін.
12.02.2024 від ОСОБА_1 в чергове надійшла заява в порядку статті 47 КАС України про зміну предмету позову, та із викладом позовних вимог в наступній редакції:
- визнати дії відповідача пов'язані із здійсненням моніторингу робочого часу співробітників Коломийського РВП та здійснення перевірки несення служби нарядом СРПП «Ідеал-15» заступником начальника ВГІ ОСОБА_2 без наявності плану заходів затвердження начальником відділу головної інспекції неправомірними та протиправними, пов'язані із зняттям із наряду під час проходження служби м. Коломия вул. М. Грушевського на кільцевій розв'язці, пов'язані із вилученням жетону, посвідчення, табельної зброї, пов'язані із написанням Доповідної записки «Про результати перевірки окремих напрямків службової діяльності нарядів СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.04.2023» заступником начальника ВГІ ОСОБА_2 без доповіді начальнику Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області С.В. Безпалько на час винесення Наказу № 92 від 25.04.2023 «Про призначення та проведення службового розслідування», пов'язані із не ознайомленням з Наказом № 92 від 25.04.2023 «Про призначення та проведення службового розслідування», пов'язані із не ознайомленням з дисциплінарною справою неправомірними та протиправними, пов'язані із не отриманням пояснень з боку позивача щодо обставин справи, пов'язані із не отриманням пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, пов'язані отриманням відомостей, що характеризують поліцейського, пов'язані щодо отримання даних про наявність або відсутність у позивача дисциплінарних стягнень, пов'язані дії керівника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо винесення наказу по результатах дисциплінарного провадження оформленого висновку службового розслідування 09.05.2023 за фактом поступлення Доповідної записки «Про результати перевірки окремих напрямків службової діяльності нарядів СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.04.2023 неправомірними та протиправними.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Так, положеннями частини 1 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, звернувшись до суду із заявою про зміну позовних вимог, позивач своє право зреалізував у визначений процесуальним законодавством строк, що дозволяє суду її прийняти.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, за особою закріплене право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, зокрема, і шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Поряд із тим, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Суд звертає увагу позивача, що правову категорію зміст позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Аналіз викладу прохальної частини позовної заяви, дозоляє суду дійти висновку, що позивач просить суд:
- визнати дії відповідача пов'язані із здійсненням моніторингу робочого часу співробітників Коломийського РВП та здійснення перевірки несення служби нарядом СРПП «Ідеал-15» заступником начальника ВГІ ОСОБА_2 без наявності плану заходів затвердження начальником відділу головної інспекції неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із зняттям із наряду під час проходження служби м. Коломия вул. М. Грушевського на кільцевій розв'язці неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із вилученням жетону, посвідчення, табельної зброї неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із написанням Доповідної записки «Про результати перевірки окремих напрямків службової діяльності нарядів СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.04.2023» заступником начальника ВГІ ОСОБА_2 без доповіді начальнику Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області С.В. Безпалько на час винесення Наказу № 92 від 25.04.2023 «Про призначення та проведення службового розслідування» неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із не ознайомленням з Наказом № 92 від 25.04.2023 «Про призначення та проведення службового розслідування» неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із не ознайомленням з дисциплінарною справою неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача, в особі дисциплінарної комісії, пов'язані із не отриманням пояснень з боку позивача щодо обставин справи неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані із не отриманням пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача пов'язані отриманням відомостей, що характеризують поліцейського неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача щодо отримання даних про наявність або відсутність у позивача дисциплінарних стягнень неправомірними та протиправними;
- визнати дії відповідача, в особі керівника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, щодо винесення наказу по результатах дисциплінарного провадження оформленого висновку службового розслідування 09.05.2023 за фактом поступлення Доповідної записки «Про результати перевірки окремих напрямків службової діяльності нарядів СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.04.2023 неправомірними та протиправними.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, а також скорегованих ним в порядку статті 47 КАС України позовних вимог, суд вказує на таке.
Позивачем оскаржуються дії відповідача, що у часовому проміжку мали місце в квітні-травні 2023 року.
У розумінні частини 1 статті 118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов'язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням певного спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частин першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, підставою звернення позивача до адміністративного суду є порушення відповідачем законодавства про проходження публічної служби.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом є місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 21.08.2023.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивач в позовній заяві вказує на те, що про оскаржувані дії ним дії посадових осіб відповідача, він дізнався під час розгляду справи по суті.
Водночас, жодних доказів, які б засвідчували за яких обставин позивач про такі дії довідався суду не надано.
При цьому, оскарження таких дій відповідача як: зняття із наряду під час проходження служби м. Коломия вул. М. Грушевського на кільцевій розв'язці та вилучення жетону, посвідчення, табельної зброї, логічно не можуть бути обґрунтованими наданими вище поясненнями, оскільки, очевидно, що позивач не міг про них не знати у момент їх вчинення.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом, за закінченням яких правовідносини вважаються усталеними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 810/1024/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17, від 23 жовтня 2020 року у справі № 340/1225/20, від 29 січня 2021 року у справі № 630/832/16-а.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, а саме: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку в межах позовних вимог викладених у заяві від 12.02.2024 та докази поважності причин його пропуску.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України “Про судовий збір”).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту уточненого адміністративного позову слідує, що звернена до суду позовна заява містить десять вимог немайнового характеру.
Однак, позивачем до матеріалів позову подано квитанцію № 0.0.3181513750.1 від 05.09.2023 про сплату судового збору в розмірі 5368 грн за п'ять позовних вимог (а.с.42).
За таких обставин, суд зазначає, що вказаний вище платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовної заяви із збільшенням позовних вимог.
Так, згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Тобто, при зверненні до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами, позивач повинен доплатити судовий збір в розмірі 6056 грн. (1211,20 грн.*5).
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку щодо невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України та необхідність залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів;
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишено без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала складена в повному обсязі "15" лютого 2024.