ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" лютого 2024 р. Справа № 300/3417/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення певних дій, -
На розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі № 300/3417/22 позов задоволено частково. Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 30000 гривень на місяць за період з 1 березня 2022 року по 21 січня 2023 року. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
31.01.2024 на адресу суду від Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області надійшла заява про роз'яснення судового рішення від 14.12.2023 у справі № 300/3417/22, згідно якої заявник просить суд роз'яснити судове рішення, в частині, чи слід нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 за 21.01.2023 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" №168 від 28.02.2022.
У період з 01.02.2024 по 14.02.2024 суддя Микитин Н.М. перебувала у відпустці.
Суд, з урахуванням частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув заяву про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив наступне.
Приписами частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Згідно частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Інакше кажучи це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що виникають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення, є як це визначає закон його незрозумілість. Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Сама суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише має пояснити положення постановленого ним рішенням, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження.
Так, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю розширеним мотивуванням судового рішення та способом усунення незрозумілості його змісту, що може виражатись, зокрема, у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз'яснення здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Як вбачається із змісту мотивувальної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 300/3417/22, судом зазначено, що: "Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 внесено зміни до Постанови КМУ № 168 відповідно до яких, слова зокрема, співробітникам Служби судової охорони, виключено. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023.
З огляду на зазначене, починаючи з 21.01.2023 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, яка була передбачена Постановою КМУ № 168. Як наслідок позовна вимога в частині нарахування і виплати додаткової винагороди з 21 січня 2023 до 02 січня 2024 (дати ухвалення судового рішення) є безпідставною.
Відтак, відповідач протиправно не виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168, щомісячно у період з 01.03.2022 до 21.01.2023 у розмірі 30000 гривень на місяць".
Таким чином, оскільки рішення суду від 02.01.2024 у справі № 300/3417/22 містить висновок, що позивач мав право на виплату додаткової винагороди щомісячно у період з 01.03.2022 до 21.01.2023 у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, а тому з метою уникнення непорозумінь при виконанні рішення, слід роз'яснити, що Територіальному управлінню Служби судової охорони у Івано-Франківській області необхідно здійснити, що останнім днем нарахування є день, що передує даті 21.01.2023, тобто 20.01.2023.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241-243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі № 300/3417/22 - задовольнити.
Роз'яснити, що відповідно до Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі № 300/3417/22 зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 у розмірі 30000 гривень на місяць за період з 1 березня 2022 року по 20 січня 2023 року(включно).
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення або проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.