Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 лютого 2024 року Справа№200/7006/23
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна,3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.07.23 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 200/790/23 відповідачем припинено виплату позивачу доплати в сумі 2000 грн відповідно до приписів Постанови КМУ № 713.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її право на отримання належного розміру пенсії.
Просить суд задовольнити позов.
У строк встановлений судом, засобами електронного зв'язку ГУ ПФУ в Донецькій області надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 по справі № 200/790/23, яке набрало законної сили 07.06.2023, проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/25-194 від 23.01.2023 в червні 2023 року. Після виконання судового рішення основний розмір пенсійної виплати позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн. Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.07.2023. Таким чином, оскільки після проведеного перерахунку пенсії позивача її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, на думку представника відповідача, відсутні.
На підставі зазначеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання : позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у позивача; зазначенням відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
22 грудня 2023 року позивачем засобами поштового зв'язку надано позовну заяву із зазначенням відомостей про відсутність електронного кабінету у позивача; зазначенням відомостей щодо наявності у позивача оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, вимоги ухвали суду від 11 грудня 2023 року були виконані позивачем.
Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/7006/23. Витребувано від відповідача належним чином завірені копії: протоколу призначення пенсії позивачу або довідку яка містить наступні відомості: дата призначення пенсії; вид пенсії; законодавчі підстави призначення пенсії; протокол(и) перерахунку пенсії, виплата якої здійснюється з 01.07.21.
11 січня 2024 року від відповідача надійшов до суду відзив на позов.
15 січня 2024 року від відповідача надійшли до суду витребувані документи.
Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 позивач отримує пенсію за вислугу років.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії.
Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №200/790/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 23.01.2023 року № 33/25-194 про розмір його грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 23.01.2023 року № 33/25-194 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №200/790/23 набуло законної сили 07 червня 2023 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 вересня 2023 року №18839-17324/К-02/8-0500/23 позивача повідомлено про наступне. Відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/790/23 від 24 березня 2023 року, яке набрало законної сили 07 червня 2023 року, проведено перерахунок пенсії. Враховуючи, що розмір пенсії збільшився, виплату щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 припинено з 01 липня 2023 року.
Припинення позивачу виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн з 01 липня 2023 року підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою - №0503014239- МВС.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Пунктами 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262.
Так, ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262 пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій, що передбачено ч. 4 ст. 63 Закону № 2262.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі Постанова КМУ № 988), яка набрала чинності 02 грудня 2015 року, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
При цьому п. 7 Постанови КМУ № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Відповідно до ст. 94 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ Про Національну поліцію (далі Закон № 580), Постанови КМУ № 988 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260), та який набрав чинності 27 травня 2016 року.
Тобто, у встановлений Постановою КМУ № 988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських.
Таким чином, у січні 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта.
В подальшому, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Абз. 1 п. 3 Постанови КМУ № 103 Уряд постановив, перерахувати з 01 січня 2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови КМУ № 988. Розмір премії мав визначатися у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Зміст наведеної норми п. 3 Постанови КМУ № 103 свідчить про те, що нормотворець пов'язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262 з 01 січня 2016 року із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов'язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року.
Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у ст. 43 Закону № 2262.
При цьому п. 2 вказаного вище наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580, тобто з 07 листопада 2015 року.
Так, п. 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови КМУ № 103.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача був зумовлений набранням законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №200/790/23, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 23.01.2023 року № 33/25-194 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Разом з цим, законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону № 2262.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вказане свідчить про суперечність положень п. 3 Постанови КМУ № 103 нормам Закону № 2262, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, про визнання протиправним та скасування п. 3 Постанови КМУ № 103.
Водночас, відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, в період чинності п. 3 Постанови КМУ № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, належало застосовувати Закон № 2262 (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі Постанови КМУ № 988.
З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови КМУ № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у ст. 43 Закону № 2262 та в повному розмірі.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (далі Постанова КМУ № 713).
П. 1 Постанови КМУ № 713 встановлена з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячна доплата в сумі 2 000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абз. абз. 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абз. абз. 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абз. 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
У пояснювальній записці до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення визначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови № 713 зумовлено тим, що в червні 2021 року у осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70%. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2 000,00 грн 2 700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262 до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абз. абз. 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абз. 3 п. 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону № 2262 має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 26 квітня 2023 року у справі №140/10795/21.
Суд зауважує, що проведений на виконання судового рішення по справі № 200/790/23 перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відбувся з метою відновлення його порушеного права на належне пенсійне забезпечення, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Виходячи з того, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання судового рішення у справі № 200/790/23 з метою відновлення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї постанови, а саме поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Посилання представника відповідача на постанови апеляційного суду суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року по справі 600/870/22-а, на яке робить посилання представник відповідача у відзиві, Суд не знайшов підстав від відступу від наступного правового висновку (пункт 48,32), : «оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018».
З огляду на встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.07.23 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи.
Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються:
1) дата і місце його ухвалення;
2) найменування суду;
3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
5) номер справи;
6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
7) вимоги позивача;
8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
В описовій частині рішення зазначаються:
1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
2) заяви, клопотання учасників справи;
3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
У резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Згідно з положеннями частини першої та восьмої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна,3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 липня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 15 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов