26 грудня 2023 рокуСправа №160/2737/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. д. Яворницького, 57,код ЄДРПОУ 43238738), щодо ненарахування тa невиплати мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкової винагороди установленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 20.01.2023 року.
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони y Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, M. Дніпро, пр.Д.Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії венного стану», у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 року по 20.01.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 30.10.2020 року №245 о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера І категорії 5 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Павлоград) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, якою установлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000,00грн. щомісячно. Постанова Кабінету Міністрів України 28.02.2022 року № 168 протягом березня - липня 2022 рр. зазнавала змін. Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 року, опублікованою 19.07.2022, до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 були внесені чергові зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри “додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно” замінено словами і цифрами “додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць”. Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: “ 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів”. При цьому, пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022. Отже, Постановою №168 було передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану, при цьому, з огляду на вказані редакції постанови №168, розмір такої додаткової винагороди, зокрема для співробітників Служби судової охорони, був встановлений у розмірі до 30000грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати має визначатися керівником відповідного органу. Однак, відповідачем не здійснено нарахування та виплату такої додаткової винагороди у період з 01.07.2022, що зумовило звернення до суду захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/2737/22 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 (Пз/990/4/22) - задоволено.
07.06.2023 від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Додаткова винагорода не виплачувалась, оскільки Постанова №168 не містить механізму нарахування додаткової винагороди. ДСА України наказом від 31.10.2022 №396 затвердила Порядок, пунктом 7 якого передбачено, що додаткова винагорода у розмірі 30000,00грн. виплачується співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій пропорційно в розрахунок на місяць. При цьому, Кошторисом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області на 2022 рік від 14.01.2022 та Кошторисом на 2023 рік передбачені видатки на виплату грошового забезпечення співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. Видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року № 168, не передбачались та не затверджувались. Відповідач зауважив, що відповідно до підпункту 20 пункту 19 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1051/0/15-19, Голова Служби судової охорони приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба. Відтак, оскільки відповідні бюджетні асигнування до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області не надходили, відповідач вважає вимогу про визнання протиправною бездіяльності територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо невинесення наказу по нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки винесення наказу є неможливим в межах наданих повноважень.
03.03.2023 відповідачем заявлено клопотання про залучення співвідповідачів: Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року провадження у справі №160/2737/22 - поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2022 р. клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про залучення співвідповідачів у справі №160/2737/22 - задоволено. Залучено Службу судової охорони, Державну судову адміністрацію України та Міністерство фінансів України до участі у справі №160/2737/22, у якості відповідачів.
07 листопада 2023 року від Міністерства фінансів України надійшов відзив, в яких вони заперечили проти позову, зазначивши, що безпосереднім виконавцем з виплати додаткової винагороди є територіальне управління Служби. Розподіл коштів асигнувань належить до компетенції ДСА України, отже вимоги позивача до Міністерства є необґрунтованими.
14 листопада 2023 року від Служби судової охорони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони проти позову заперечили повністю, та зазначили, що територіальні управління не мають права видавати накази щодо витрачання затвердженого кошторису. Керівництво Служби веде роботу щодо отримання з державного бюджету додаткових асигнувань для виплати додаткової винагороди. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 11.03.2014 Синельниківським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 30.10.2020 року №245 о/с прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера І категорії 5 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Павлоград) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. На теперешній час ОСОБА_1 перебуває на посаді командира відділення 14 взводу охорони 3 підрозділу охорони (м. Павлоград) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, про що зазначається територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області у відзиві.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період несення служби з 01.07.2022 по 20.01.2023, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (стаття 160, частина перша статті 161 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 162 Закону №1402-VIII служба судової охорони: 1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів; 2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду; 3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього; 4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї; 5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.
Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України “Про Національну поліцію” для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони (частина третя статті 165 Закону №1402-VIII).
Згідно з положеннями частини першої-другої статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону № 1402-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03.04.2019 “Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони” затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади, згідно з додатком 1; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 2; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 3; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 4; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
На виконання статті 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 “Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони” з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 “Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці”, від 11.08.1995 № 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, від 03.01.2013№ 2 “Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць” та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці, розроблено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України № 384 від 26.08.2020 (далі - Порядок №384 в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктом 1 Порядку №384 цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Служба).
Відповідно до пункту 3 Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.
Пунктами 9-10 Порядку №384 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Виплата грошового забезпечення співробітникам за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та на час спірних відносин не припинений та не скасований.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 у первинній редакції було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови (пункт 3 Постанови № 168).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно на період дії воєнного стану.
В подальшому до пункту 1 Постанови №168 неодноразово вносилися зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, яка набрала чинності 19.07.2022, внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому слова і цифри “додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно” замінити словами і цифрами “додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць”; доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: “Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.”; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: “ 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.”.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 №396 затверджено “Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану” (далі - Порядок №396), який було розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.
Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких в розмірах: 30000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.
У пункті 4 наказу Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 №396 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України встановлено співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає виплаті в порядку та на умовах, визначених Державною судовою адміністрацією України.
В ході судового розгляду судом встановлено, що наказом територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 30.10.2020 року №245 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера І категорії 5 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Павлоград) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області. На теперешній час ОСОБА_1 перебуває на посаді командира відділення 14 взводу охорони 3 підрозділу охорони (м. Павлоград) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, про що зазначається територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області у відзиві.
Предметом спору у даній справі є питання правомірності не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, установленої Постановою №168, за період несення служби з 01.07.2022 по 20.01.2023.
Відповідачем не заперечено невиплату позивачу додаткової винагороди, передбаченою Постановою №168, за спірний період та вказано, що така винагорода не виплачувалась, оскільки Постанова №168 не містить механізму нарахування додаткової винагороди, у зв'язку із чим відсутня можливість проведення нарахування додаткової винагороди.
Суд критично оцінює таку позицію відповідача з наступного.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
У первинній редакції Постанови №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.
Водночас, з урахуванням змін до Постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі “до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць”.
Проте, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№ 168 і № №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.
Зміст внесених Постановою від 07.07.2022 № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди “до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць” замість “ 30000 гривень щомісячно” не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом “пропорційність” із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку № 384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відмова ТУ ССО у Дніпропетровській області у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа “Кечко проти України”, заява №63134/00, рішення від 08.11.2005).
Верховний Суд України неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивачем є співробітник Служби судової охорони; б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони; в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168; г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168; г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).
Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, цю справу необхідно визнати типовою та у силу приписів ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у зв'язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів”, нормами Порядку №384 і Порядку №396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, дійщов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168.
У заявленому спорі Територіальне управління є належним відповідачем, оскільки саме цей суб'єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.
Як зазначено у зразковій справі № 260/3564/22, ДСА України, не має відповідати за таким позовом, оскільки між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб'єкт владних повноважень порушив права позивача.
Правовідносини з ДСА України наявні у Територіального управління, як розпорядника коштів нижчого рівня.
Також, суд зазначає, що відповідач в силу вимог пункту 10 Порядку №384 є суб'єктом виплати позивачу грошового забезпечення за місцем проходження ним служби, а тому є належним відповідачем.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем-1 не доведено правомірності своїх дії (бездіяльності) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738), Служби судової охорони (вул.Липська, буд.18/5, м.Київ, 01601 код ЄДРПОУ 42902258), Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, код ЄДРПОУ 00013480), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровської області (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2022 по 20.01.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року №168.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровської області (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 30000 грн. на місяць за період з 01.07.2022 по 20.01.2023.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова