14 лютого 2024 року Справа 215/362/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень),
18 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Криворізької міської ради про:
встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 13.05.2021р. вх. С-1137-П створювати штучні перешкоди для прийняття нею, як власником ненормативного правового акту в розумінні правового порядку ст.ст. 3, 144 Конституції України, п. 22 ч. 1 ст. 26, пп. 3 п «б» ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування України» і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати розглянути її на сесії Криворізької міської ради.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень)передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
13.02.2024 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Кореневу А.О. та передано судді для розгляду.
Відповідно до п.п. 1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.4, 5, 9 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона взагалі не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме в чому полягає бездіяльність саме з боку відповідача, оскільки доводи позивача обмежуються лише посиланнями на норми законодавства.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із позовної заяви, 13.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Криворізької міської ради із заявою вх. № С-1137-П.
При цьому, доказів на підтвердження факту направлення (вручення) вказаного звернення на адресу відповідача та отримання вказаного запиту відповідачем позивачкою до суду не надано.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить: про встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 13.05.2021р. вх. С-1137-П створювати штучні перешкоди для прийняття нею, як власником ненормативного правового акту в розумінні правового порядку ст.ст. 3, 144 Конституції України, п. 22 ч. 1 ст. 26, пп. 3 п «б» ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування України» і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати розглянути її на сесії Криворізької міської ради.
Проте таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до суду з відповідними позовними заявами визначені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У заяві про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначила, що 12.07.2022 подала позов, 02.01.2023 отримала ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 у справі № 215/2293/22 про повернення позову. Вважає, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду обчислюється з дня отримання нею вказаної ухвали - 02.01.2024, тому, на думку позивача, строк звернення до суду нею не пропущено.
Як вбачається із позовної заяви позивач пред'явила позовні вимоги щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача вчинити певні дії за результатами розгляду її заяви від 13.05.2021 вх. № С-1137-П. Тобто строк для звернення до суду має обчислюватися з часу, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок дій (бездіяльності) відповідача.
Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що позивачка з приводу своєї заяви від 13.05.2021 вх. № С-1137-П не одноразово зверталась до суду, однак у зв'язку з невиконанням вимог ухвал суду про залишення позовної заяви, поверталась ОСОБА_1 , зокрема і Верховним Судом ухвалою від 08 лютого 2023 року справа № 215/4428/21.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок дій або бездіяльності відповідача. Позивачем такі відомості не зазначено, як і поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Також суд зазначає, що переривання строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними зазначені у заяві ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення відсутності компетенції та визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
уточненої позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно з вимогами ст.5, ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення її прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 13.05.2021 вх. № С-1137-П або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;
копії позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу;
обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) А.О. Коренев
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді А.Ю. Сичевська
14.02.2024