05 січня 2024 рокуСправа №160/22300/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.12.2023р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Кнєві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з врахуванням розміру заробітної плати відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Ростелеком» від 25.07.2023 року Nє0803/05/922/23 за періоди роботи з 21 травня 1985 року по 07 липня 1993 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві "Про відмову в перерахунку пенсії" від 04.08.2023 О/р Nє047250004573;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи з 21 травня 1985 року по 07 липня 1993 року відповідно до довідки про заробітну плату від 25.07.2023 року №0803/05/922/23, що видана Публічним акціонерним товариством «Ростелеком» починаючи з 03.08.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до якого 03.08.2023р. звернулася із заявою про донарахування (перерахунок) пенсії, та надала всі необхідні документи, передбачені п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 25.11.2005 року №22-1, зокрема було подано: трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідки видані ПАТ «РОСТЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року за періоди роботи з 21.05.1985 по 07.07.1993 рр. Проте, оскаржуваним рішенням відповідачем-2 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки, інформація зазначена в довідці не підтверджена первинними документами. Позивач заперечує проти вказаного рішення відповідача та вважає, що їй протиправно відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням довідки ПАТ «РОСТЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року, так як вона дійсно в період з 21.05.1985 по 07.07.1993 рік працювала в районах Крайньої Півночі, з районним коефіцієнтом 1,7, що підтверджено трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , в якій містяться записи, які підтверджують факт її роботи в районах Крайньої Півночі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років. 03.08.2023 року до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України звернулася позивач із заявою про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач зазначає, що на осіб, які працювали в росії після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Починаючи з 19.06.2023 року обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних держав, та врахування нарахованої на її території заробітної плати здійснюватиметься відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів, на сьогодні такі угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Грузія, Республікою Молдова. За результатами розгляду поданих позивачем документів підтвердити зміст довідок про заробітну плату від 25.07.2023 року №0803/05/922/23, що видані Публічним акціонерним товариством «Ростелеком» первинними документами немає можливості. Оскільки згідно статті 40 Закону заробіток за будь-які 60 місяців страхового стажу по 30.06.2000 враховується для обчислення пенсії виключно у разі підтвердження змісту довідки первинними документами, підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, при цьому період роботи з 21.05.1985 по 31.12.1991 рр. враховано при первинному призначенні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року залучено в якості відповідача-2 по справі №160/22300/23 - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
За приписами ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надало до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем зазначено, що Управлінням розглянуто матеріали пенсійної справи позивача та надані для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату від 25.07.2023 року №0803/05/922/23, що видані Публічним акціонерним товариством «Ростелеком» за період роботи з 21.05.1985р. по 07.07.1993р. Оскільки підтвердити зміст довідок первинними документами немає можливості, відповідачем-2 правомірно прийнято оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії №047250004573 від 04.08.2023р.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
03.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про допризначення (перерахунок) у зв'язку з наданими додатковими документами згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До вказаної заяви позивачем було додану трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідки видані ПАТ «РОСТЕЛЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року, за період роботи з 21.05.1985 по 07.07.1993.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та прийнято рішення №047250004573 від 04.08.2023р, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 03.08.2023р. У вказаному рішенні зазначено, що: «коли особа надає заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 з огляду на положення абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058, підлягає перевірці на відповідність первинним документам. Управлінням розглянуто матеріали пенсійної справи та довідки видані Публічним акціонерним товариством «Ростелеком» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 за період роботи з 21.05.1985 по 07.07.1993 рр. Підтвердити зміст довідок первинними документами немає можливості. Оскільки згідно статті 40 Закону заробіток за будь-які 60 місяців страхового стажу по 30.06.2000 враховується для обчислення пенсії виключно у разі підтвердження змісту довідки первинними документами, а період роботи з 21.05.1985 по 31.12.1991 рр. враховано при первинному призначенні, підстави для перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 відсутні».
Судом досліджені надані позивачем копії довідок ПАТ «РОСТЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року, в яких зазначається, що зокрема, що позивач в період з 21.05.1985 по 07.07.1993 рік працювала в районах Крайньої Півночі, з районним коефіцієнтом 1,7. Також зазначено, що вказана заробітна плата нарахована з районним коефіцієнтом 1,7 та північними надбавками.
Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13 березня 1992 року), яка була чинною та виконувалась державою Україна на момент первинного звернення позивача про перерахунок пенсії, закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами другою та третьою ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а тому заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Статтею 3 Угоди від 13 березня 1992 року також передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом рф про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи рф відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства рф.
Аналогічні положення закріплені і в частині третій статті 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15 травня 1990 року № 1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Щодо застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Порядок обчислення розміру пенсії за віком визначено статтею 27 Закону № 1058-IV.
Даною нормою Закону № 1058-IV передбачено, що до формули для розрахунку розміру пенсії включаються коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону, а також заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях.
Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Пунктом 2 статті 41 Закону № 1058-IV, визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01 квітня 2004 року), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01 липня 1998 року) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов'язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини рф.
Тобто, такий коефіцієнт пов'язаний саме із проживанням та роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.
При цьому суд звертає увагу, що Законом №1788-XII та Законом № 1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.
Крім того, наведеними Законами регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим в розумінні Закону №1058, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України, у зв'язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.
Крім того, питання неврахування при розрахунку пенсії північної надбавки було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №489/5283/16-а дійшла висновку, що законодавством не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.
Отже, при обчисленні пенсії не враховується заробіток до якого входить північна надбавка, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Якщо страховий стаж, починаючи з 01 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Згідно архівних довідок виданих ПАТ «РОСТЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року, підтверджено, що позивачка працювала в районах Крайньої Півночі, зокрема: «Магаданское Ремонтно-строительное управление (РСУ) Магаданского областного производственнно-технического управления связи (ПТУС)», в період з 21.05.1985 до 07.07.1993.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач з метою проведення перерахунку призначеної пенсії подала відповідачу архівні довідки ПАТ «РОСТЕЛЕКОМ» №0803/05/922/23 від 25.07.2023 року щодо заробітної плати, за період роботи з 21.05.1985 до 07.07.1993, згідно яких заробітна плата зазначена з врахуванням єдиного Північного районного коефіцієнту 1,7 і північних надбавок.
Крім того, суд звертає увагу, що у вказаних Довідках зазначається про те, що з 04.05.1990р. по 07.07.1993р., позивача перебувала у відпустці по догляду за дитиною (з 27.08.1990р. без збереження утримання по догляду за дитиною).
Суд враховує, що відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972, Закону СРСР від 15.05.1990 №1480-I "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" (далі - Закон № 1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
При цьому, статтею 78 діючого на той час Закону №1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції "Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Разом з тим, частиною 3 статті 96 Закону № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Відтак районний коефіцієнт за період роботи в районах Крайньої Півночі не може враховуватись при обчислені розміру пенсії в Україні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 345/3172/17, від 26.09.2018 у справі № 671/86/15-а, від 28.02.2019 № 345/4316/16-а, від 30.05.2019 у справі № 48/2974/14-а, від 16.07.2019 № 348/1724/17, від 14.11.2019 № 348/1539/17 тощо.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для розрахунку розміру пенсії позивач має право на врахування даних заробітної плати, однак, без врахування районного коефіцієнта і надбавки за роботу в районах Крайньої Півночі, проте доказів надання відповідних довідок відповідачу матеріали справи не містять.
При цьому, суд не може врахувати практику Верховного Суду, на яку посилається позивач у позовній заяві, оскільки спірні правовідносини, що розглядаються у цій справі (наявність права у позивача на перерахунок пенсії на підставі довідок з особливістю періоду Крайної Півночі) є відмінними від тих, що були предметом розгляду суду касаційної інстанції у рішеннях, перелічених позивачем, в яких визначається наявність права позивача на призначення пенсії, зарахування трудового стажу на підставі трудової книжки тощо, що не є предметом спору у цій справі.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що надані архівні довідки містили лише суми з врахуванням єдиного Північного районного коефіцієнту 1,7 і північних надбавок, суд вважає, що рішення відповідача-2 №047250004573 від 04.08.2023р, щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаних довідок, є правомірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Аналізуючи вищевикладене, положення чинного законодавства України та обов'язкові для врахування правові висновки суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова