15 лютого 2024 рокуСправа №160/1633/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, що полягала у не зарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з дати її призначення з 18.01.2023 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 18.01.2023 року позивачу призначено пенсію відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак позивач дізнався про те, що пенсійним органом не було враховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформацію про призначення пенсії та підтверджуючих документів. 03.10.2023 року заявник отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 0400-010304-8/154403, відповідно до якої відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, у зв'язку із відсутністю атестації робочого місця. Неврахування таких періодів до пільгового стажу стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 18.01.2024р.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.26.09.2023р.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.01.2023р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.09.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання пенсійного забезпечення.
Листом від 03.10.2023р. за № 0400-010304-8/154403 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що до пільгового стажу за Списком №1 не враховано періоди роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, оскільки відсутні про проведення атестації.
Незарахування вищенаведених періодів до пільгового стажу позивач вважає протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною 1 статті 114 Закону України № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в п. "а" ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року (далі - Закон України № 1788-ХІІ).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
З розрахунку стажу форми РС-право, наявного в матеріалах справи, вбачається неврахування до пільгового стажу періодів роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012.
Як підтверджено матеріалами справи, а саме копією трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у спірний період з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 працював в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» (який до цього та в подальшому був перейменований).
Записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.
В той час, відповідачем не враховано спірні періоди роботи позивача з підстав відсутності відомостей про проведення атестації робочого місця.
Суд звертає увагу відповідача на те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Окрім наведено, суд звертає увагу відповідача на те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить записи про проведення атестації робочого місця.
За встановлених обставин, суд доходить висновку про безпідставне неврахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із заявлених позивачем позовних вимог та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення пенсійного органу від 22.09.2022 року №04150018937 про відмову в призначенні пільгової пенсії за Списком №1, зобов'язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 22.08.1992р. по 08.12.1994р. та зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії, подану 15.09.2022р.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро,49094, і.к. 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, що полягають у не зарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 18.01.2023 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 10.01.2000 по 24.12.2001, 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін