04 вересня 2023 року Справа №160/13374/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/13374/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, із врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13374/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 21.07.2023 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищевказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області інформацію та докази на її підтвердження щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року із зазначенням застосованого у разі її нарахування і виплати базового місяця.
29.06.2023 року та 11.07.2023 року до суду від Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначається, що позивач, подавши до суду вказану позовну заяву, пропустив встановлений ч.2 статті 233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022 року) строк звернення до суду, оскільки вказана редакція статті діє з 19.07.2022 року у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-ІХ, а тому строк звернення до суду із вказаним позовом обмежується 19.10.2022 року, а отже, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ст.123 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому абз.1 ч.2 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом приписів п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які регулюють строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Частиною 1 статті 233 КЗпП України (в редакції чинній з 19.07.2022 року) визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачени частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції чинній з 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Разом з цим, відповідно до п.1 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, наведеною нормою визначено імперативний припис щодо продовження строків, встановлених статтею 233 Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), без будь-яких винятків.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) запроваджено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває й по теперішній час. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року. Постановою від 25 квітня 2023 року №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.
Тобто, Урядом продовжено строк дії карантину через COVID-19 до 30 червня 2023 року, а тому з урахуванням пункту першого глави XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України, автоматично продовжено до 30 червня 2023 року.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при обчисленні строку звернення до суду з вищевказаними вимогами позивача до Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, суд звертає увагу на таке.
Обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Частиною першою статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
У Рішенні від 12 квітня 2012 року №9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п'ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).
Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.04.2023р. у справі №260/3564/22.
Наведене дає суду підстави для висновку, що позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, з урахуванням того, що п.1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, у даному випадку такий строк не пропустив, адже він навіть ще й не сплинув взагалі на момент звернення до суду з цим позовом.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.01.2023р. у справі №460/17052/21.
Таким чином, доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом є помилковими та безпідставними.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотань Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/13374/23.
Керуючись ст.ст.121-123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотань Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/13374/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя: О.М. Турова