13 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34450/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2023 №1125 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з дати звернення за призначенням такої пенсії, на підставі наданих документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно з наказом Головного управління ДФС у Волинській області від 18.02.2020 №19-0 був звільнений з органів податкової міліції у запас Збройних Сил за п.64 «ж» (за власним бажанням). Згідно розрахунку вислуги років, вислуга років позивача, станом на 31.08.2021 становить: в календарному обчисленні - 22 роки 06 місяців 02 дні, пільгова вислуга років - 28 років 01 місяць 19 днів.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі № 140/15796/21 Головне управління ДФС у Волинській області 18.10.2023 надіслало до ГУ ПФУ у Волинській області необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років згідно з ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
За результатами опрацювання поданих документів, відповідачем прийнято рішення №1125 від 26.10.2023, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , оскільки у заявника відсутня необхідна календарна вислуга років, що передбачена п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (24 календарних років та 6 місяців і більше) та у зв'язку із недосягненням заявником 45-річного віку, передбаченого п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача, вважає його протиправним та просить скасувати з тих підстав, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393). Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що Законом №2262-XIІ встановлено вичерпний перелік умов, за наявності яких, особа набуває права на призначення пенсії за вислугу років: це звільнення зі служби та наявність необхідної календарної вислуги років на день звільнення з військової служби (зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року 24 календарних років та 06 місяців і більше).
Оскільки позивач на день звільнення з органів державної фіскальної служби не мав необхідної кількості календарних років вислуги (згідно розрахунку вислуги років підготовленим ГУ ДФС України у Волинській області вислуга років позивача станом на 18.02.2020 в календарному обчисленні становить 22 роки 01 місяць 19 днів), і він не належить до інших осіб, визначених пунктами “б” - “г” статті 12 Закону №2262-XIІ, у нього відсутня визначена законодавством обов'язкова умова, яка надає йому право на призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262-XIІ.
Також відповідач зазначає, що Постановою КМУ №119 від 16.02.2022 внесені зміни до Постанови КМУ від 17.07.1992 №393, відповідно до вказаних змін зарахування вислуги років на пільгових умовах застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пункту 3 Порядку №393.
З врахуванням наведеного, представник відповідача просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу суду, що у відзиві відповідачем жодним чином не спростовано твердження та аргументи позовної заяви, а відтак, просить відхилити наведені відповідачем доводи і задовольнити адміністративний позов повністю. Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Волинській області від 18.02.2020 №19-0 ОСОБА_1 був звільнений з органів податкової міліції у запас Збройних Сил за п.64 «ж» (за власним бажанням). У наказі вказано, що вислуга на день звільнення складає 22 роки 06 місяців 2 дні, а саме служба в органах внутрішніх справ - 18 років 02 місяці 05 днів, а служба в органах податкової міліції - 04 роки 03 місяці 27 днів (а.с.15).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №140/15796/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено частково, зокрема визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Волинській області в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зобов'язано Головне управління ДФС у Волинській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.18-20). Вказане рішення суду набрало законної сили 14.04.2022.
16.10.2023 ГУ ДФС України у Волинській області надіслано до ГУ ПФУ у Волинській області подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 №90 від 16.10.2023, заяву Скуратівського від 16.10.2023 та інші документи (а.с.37-43). У поданні про призначення пенсії вказано, що дата звільнення позивача 18.02.2020, календарна вислуга станом на 18.02.2020 для призначення пенсії складає 22 роки 06 місяців 02 дні. Вислуга років у пільговому обчисленні станом на 18.02.2020 для визначення розміру пенсії складає 28 років 01 місяць 19 днів (а.с.37).
ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №1125 від 26.10.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
У рішенні вказано, що умови призначення пенсії за вислугу років передбачені статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, п «а» ст.12 - пенсія за вислугу років призначається особам з офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особами незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з п. «б» ст.12 Закону України №2262 особами офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
У рішенні також вказано, що відповідно до інформації зазначеної в поданні про призначення пенсії Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Волинській області вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 18.02.2022 складає 22 роки 06 місяців 02 дні в календарному обчисленні.
Відтак, відповідачем вирішено відмовити у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що не виконуються умови ст.12 Закону України №2262, а саме відсутність необхідної календарної вислуги років та недосягненням 45 річного віку на дату звільнення (а.с.36).
Вважаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Волинській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом №2262-XII.
Згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393) зі змінами, внесеними постановою КМУ № 119 від 16.06.2022 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393”, які набули чинності з 19.02.2022.
Відповідно до абзацу 1 пункту першого Порядку № 393 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії (16.10.2023), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 (в редакції Постанови № 119) передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Суд також звертає увагу, що до внесення змін Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) абзац перший пункту 3 Постанови № 393 було викладено у такій редакції: “До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:”.
Таким чином, на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії о відповідача (18.10.2023) та направлення ГУ ДФС у Волинській області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 (18.10.2023), редакція абзацу першого пункту 3 Постанови № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку проходження служби в ГУ ДФС у Волинській області на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пункту 3 Порядку № 393.
Отже, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
При цьому Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування періоду проходження військової служби в підрозділах Державної фіскальної служби України.
Оскільки за приписами ст.17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу періоду проходження служби в підрозділах Державної фіскальної служби в пільговому обчисленні до календарної вислуги років.
Як свідчать матеріали справи вислуга років позивача на день звільнення 18.02.2020 в календарному обчисленні становить 22 роки 06 місяців 02 дні, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років за пунком «а» ст. 12 Закону № 2262 , тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення від 26.10.2023 № 1125 про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років.
Відповідно до статті 10 Закону № 2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту “а” частини першої статті 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
На підставі частини першої статті 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13404, (далі - Порядок № 3-1).
Згідно пункту 6 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії та винесення оскаржуваного рішення) днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;
перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (…)
Оскільки призначення пенсії за Законом №2262 відбувається органами Пенсійного фонду України, тому саме пенсійний орган перевіряє підстави призначення пенсії за вислугу років відповідно до нормативно-правових актів, які є чинними на час призначення такої пенсії.
Як свідчать матеріали справи на час звернення позивача у жовтні 2023 року до ГУ ПФУ у Волинській області, Порядок № 393 зазнав змін щодо обчислення календарної вислуги років, тому відповідач правомірно здійснив обчислення календарної вислуги років позивача відповідно до приписів пунктів 1, 2, 2-1 Порядку № 393 та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років 24 роки 6 місяців і більше.
Зазначене обумовлює відсутність підстав для задоволення позову.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22.
Окрім того, суд звертає увагу, що в поданні про призначення пенсії, яке подавалося відповідачу Головним управлінням ДФС України у Волинській області також вказано, що календарна вислуга років позивача станом на 18.02.2020 для призначення пенсії складає 22 роки 06 місяців 02 дні, а вислуга років у пільговому обчисленні станом на 18.02.2020 для визначення розміру пенсії складає 28 років 01 місяць 19 днів (а.с.37). Отже, уповноважений структурний підрозділ (у даному випадку ГУ ДФС у Волинській області) правильно вказав про те, що вислуга років у пільговому обчисленні вказується саме для визначення розміру пенсії.
Судом відхиляються покликання позивача на необхідність врахування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі №480/4221/18, оскільки останні сформовані на підставі іншого правового регулювання, а саме, з урахуванням положень попередньої редакції Постанови КМУ №393, яка була чинна до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022. Суд вважає також безпідставним посилання позивача на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №140/15796/21, оскільки вказаним рішенням лише було зобов?язано Головне управління ДФС у Волинській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Водночас, у мотивувальній частині рішення суд вказав, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем (тобто ГУ ДФС у Волинській області) не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років. Водночас, судом було вказано, що оцінка наявності (відсутності) права у позивача на зазначений вид пенсії, могла бути надана лише органом, який призначає пенсії на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення від 26.10.2023 №1125, а тому, зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства та актуальну практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 241-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2023 №1125 , зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук