14 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/31077/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» про стягнення капіталізованих платежів,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулось до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» (далі ПрАТ «Камінь-Каширська ПМК-70») про стягнення грошових вимог щодо потерпілого на виробництві ОСОБА_1 в сумі 273026,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із припиненням юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» виникли потреба капіталізації платежів Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» до Пенсійного фонду України внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю працюючих у них застрахованих осіб.
Приватне акціонерне товариство «Камінь-Каширська ПМК-70» заперечує щодо вимоги позивача про стягнення капіталізованих платежів, вважає її необґрунтованою та безпідставною.
Відхиляючи зазначену вище майнову вимогу, надіслану в порядку досудового врегулювання спору, боржником безпідставно вказано на недотримання, на його думку, вимог діловодства при оформленні документів у товаристві, де працював потерпілий (ПрАТ «Камінь-Каширська ПМК-70»). При цьому, які саме норми порушені, боржником не зазначено. Заперечення обов'язку сплати капіталізованих платежів, на думку позивача, свідчить про його недобросовісну поведінку як платника обов'язкових платежів.
Уважаючи дії відповідача протиправними, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 09 жовтня 2023 року №84089/23 представник ПАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що акт форми Н1 складений 19 січня 1967 року, підписаний невідомими особами та не зареєстрований на підприємстві. Крім цього, не підписаний інспектором та інженером по техніці безпеки. В пункті 10 цього акту не вказано прізвище майстра на дільниці якого стався нещасний випадок, що не дає змоги з'ясувати фактичні обставини при яких стався нещасний випадок. Разом з тим, зважаючи, що 19 січня 1967 року був святковий день, ймовірно, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, з приводу чого перевірка не проводилась. У матеріалах справи відсутній наказ на створення комісії про розслідуванню нещасного випадку на підприємстві, в зв'язку з чим просить витребувати висновок комісії, на підставі якого комісією було визначено щодо надання потерпілому ОСОБА_1 50 відсотків втрати працездатності.
З наведених підстав ПАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» просить у задоволенні позову відмовити повністю .
У відзиві на позовну заяву від 13 листопада 2023 року №94193/23 голова ліквідаційної комісії ПрАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» позов не визнає, з аналогічних підстав просить відмовити в його задоволенні.
Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 40).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Як випливає з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі- ЄДР) запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації) відносно Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70” було внесено 06.07.2023.
З моменту внесення до ЄДР запису про ліквідацію Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70” виникли зобов'язання перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_1 .
З працівником Камінь-Каширської ЛМС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виробництві 19.01.1967 року стався нещасний випадок, що підтверджується актом №1 (арк.спр.8-9).
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК від 26.03.2002 року ОСОБА_1 встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності (арк.спр.11).
Згідно Постанови №101 від 04.06.2002 року Камінь-Каширського відділення Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань потерпілому було призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності в розмірі 3,78 грн., середньоденна заробітна плата для розрахунку страхових виплат 123,73 грн. (арк.спр.15)
Відповідно до пункту 5 Постанови для розрахунку суми щомісячної страхової виплати, в тому числі, взято показник середньої заробітної плати на підприємстві. Відкритим акціонерним товариством “Камінь-Каширська ПМК-70”, як правонаступником Камінь-Каширської ЛМС, 04.06.2002 року, видано відповідну довідку № 148, згідно якої середня заробітна плата за посадою потерпілого установлена в розмірі 123,73 грн (арк.спр.20).
Згідно із статтею 36 Закону 1105 Пенсійний Фонд України проводить щомісячну страхову виплату потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 3452,54 грн. Вік потерпілого складає 74 роки. Середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 74 р., згідно демографічного щорічника “Населення України” за 2021 рік” Державної служби статистики України становить 6,59 роки.
Таким чином, загальний розмір капіталізованих платежів становить 273026,86 грн. (3452,54 грн. (розмір щомісячної виплати) х12 (міс.)х 6,59 (середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 74 р.)), що підтверджується розрахунком витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Головному управління Пенсійного фонду України у Волинській області (арк.спр.7).
Як вбачається з матеріалів справи, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.08.2023 року було надіслано вимогу про сплату коштів №0300-0902-8/48555 від 18.08.2023 року до Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70”.
У відповідності до частини шостої статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного Фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Головне управління Пенсійного фонду України 01.09.2023 року отримало відповідь Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70” на вимогу, згідно з якою безпідставно відмовлено у відшкодуванні капіталізованих платежів.
Відхиляючи зазначену вище майнову вимогу, надіслану в порядку досудового врегулювання спору, боржником безпідставно вказано на недотримання, на його думку, вимог діловодства при оформленні документа. При цьому, які саме норми порушені, боржником не зазначено. Крім того, боржник заперечує свій обов'язок сплати капіталізованих платежів, що свідчить про його недобросовісну поведінку як платника обов'язкових платежів.
ГУ ПФУ у Волинській області, не погоджуючись із відмовою відповідача щодо обов'язку сплати капіталізованих платежів, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в редакції Закону від 21.09.2022 № 2620-IX (далі - Закон № 2620-IX).
Пунктом 2 Розділу VII «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 №2620-IX (далі - Закон №2620-ІХ), який набрав чинності 01 січня 2023 року, припинено Фонд соціального страхування та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.
Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Пунктами 6 та 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2620-IX визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.
Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 3 Закону №2620-IX соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних із наданням страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання коштів соціального страхування на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 8) цільового використання коштів соціального страхування; 9) відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону 2620-IX уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 11 Закону 2620-IX передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону 2620-IX страхуванню від нещасного випадку, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Пенсійний фонд, згідно з частиною 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-ІV) , є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Джерелами формування коштів Пенсійного фонду, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 72 Закону 1058-ІV, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №95 "Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників", яка набрала чинності 07.02.2023, установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації страхувальника , зокрема у зв'язку з банкрутством, для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 986.
Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам на даний час проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і за необхідності виплат майбутніх платежів.
За приписами пункту 2 Порядку №986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Пунктом 3 Порядку №986 передбачено проведення капіталізації платежів щодо кожної застрахованої особи, з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Управління капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Управління належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Управлінню забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Суд зауважує, що аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги частини 2 статті 1205 ЦК України, статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.
Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Управління перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров'ю від нещасного випадку на виробництві.
Таким чином, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Управління повинно сплатити застрахованій особі за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв'язку з ліквідацією страхувальника.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом з 06.07.2023 відповідач перебуває у стані припинення.
З моменту внесення до ЄДР запису про ліквідацію Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70”, в останнього виникли зобов'язання перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою № 148 від 04.06.2002 Відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70”, яке є правонаступником Камінь-Каширської ЛМС, середня заробітна плата за посадою потерпілого установлена в розмірі 123,73 грн. (арк.спр.20)
Відповідно до статті 36 Закону 1105 Пенсійний Фонд України проводить щомісячну страхову виплату потерпілому ОСОБА_1 в розмірі 3452,54 грн. Вік потерпілого складає 74 роки. Середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 74 р., згідно демографічного щорічника “Населення України” за 2021 рік” Державної служби статистики України становить 6,59 роки.
Таким чином, загальний розмір капіталізованих платежів становить 273026,86грн. (3452,54 грн. (розмір щомісячної виплати) х12 (міс.)х 6,59 (середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 74 р.)).
Як вбачається з матеріалів справи, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.08.2023 року було надіслано вимогу з розрахунком потреби про сплату коштів №0300-0902-8/48555 від 18.08.2023 року до Приватного акціонерного товариства “Камінь-Каширська ПМК-70”, однак відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов'язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілому на підприємстві ОСОБА_1 , протягом його життя.
При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку. Станом на час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми капіталізованих платежів або заперечення щодо правильності її обчислення відповідачем суду не надано.
Отже, товариством всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов'язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілим на підприємстві, протягом його життя, а тому вказані платежі підлягають стягненню з підприємства.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній справі його дій щодо обов'язку сплати капіталізованих платежів, які поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців, боржником .
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на недотримання вимог діловодства при оформленні документів працівниками ПрАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» в якості доказу правомірності, що впливає на заявлені вимоги розрахунків капіталізованих платежів потерпілому.
Суд зауважує, що дії роботодавця при настанні нещасного випадку на підприємстві, в установі, організації регламентує Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (далі - Закон № 2694), стаття 22 якого зобов'язує роботодавця організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337 (далі - Порядок), та покладає на нього відповідальність за організацію розслідування, а відтак відповідне ведення документообігу.
На думку суду, потерпілий (працівник) не повинен нести відповідальність за неналежне ведення документообігу у товаристві.
Суд вважає, що відповідно до норм чинного законодавства, зокрема трудового, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення документів, їх облік, належне зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання документів посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, суд висновує, що дії відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є протиправними.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс таких витрат, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат на його користь.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Шевченка, 57, ідентифікаційний код юридичної особи 01036690) про стягнення капіталізованих платежів,- задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області капіталізовані платежі в розмірі 273026,86 (двісті сімдесят три тисячі двадцять шість гривень вісімдесят шість копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст рішення складено та підписано 14 лютого 2024 року.