Справа № 947/4239/24
Провадження № 1-кс/947/1745/24
09.02.2024 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000295 від 29.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
І. КОРОТКИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000295 від 29.08.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що згідно наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 від 27.06.2023за № 791 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Одеського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, у спеціальному званні капітан поліції та покладено виконання обов'язків.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами =нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий злочин будучи службовою особою, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигодив ОСОБА_7 .
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заробляє тим, що виконує обов'язки адміністратора паркувальних майданчиків ТОВ «ВГК» на території Таїровського району, м. Одеси.
У зв'язку із вищевказаною діяльністю ОСОБА_7 постійно взаємодіє та спілкується з правоохоронними органами та органами державного контролю, що здійснюють свою діяльність на території Таїровського району м. Одеси.
Так, на початку липня 2023 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 зателефонували паркувальникиТОВ «ВГК» та повідомили, що їх запрошено до ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та що співробітники поліції збираються притягнути останніх до адміністративної відповідальності, за фактом незаконної діяльності з паркування.
У ході телефонної розмови з ОСОБА_7 паркувальники передали мобільний телефон працівнику поліції, який повідомив про необхідність особистої зустрічі.
Указаним працівником поліції виявився старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №4 Одеського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Вищевказана зустріч зумовлена тим, що у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за не вжиття заходів у межах компетенції шляхом складання адміністративних протоколів та припинення діяльності паркувальних майданчиків на території Таїровського району, м. Одеси.
З метою не притягнення паркувальників до відповідальності, та реалізовуючи його ОСОБА_7 наступного дня зустрівся з ОСОБА_5 навпроти будівлі ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.
У ході розмови особистої зустрічі ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, вказав ОСОБА_7 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді щомісячної плати в розмірі 8000 грн, за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності, а саме роботи паркувальних майданчиків по вул. Академіка Глушка та Академіка Корольова у м. Одесі.
Крім того, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди, у останнього виникнуть проблеми у вигляді накладення адміністративних стягнень на нього та паркувальників та неможливості подальшого здійснення вказаної діяльності.
Не будучі достовірно обізнаним про вимоги діючого законодавства, що регламентує діяльність паркувальних майданчиків та побоючись настання негативних для себе наслідків ОСОБА_7 повідомив про вказані обставини директору ТАВ «ВГК» ОСОБА_8 , та останній вимушено погодився на вимоги ОСОБА_5 .
У подальшому, на початку грудня 2023 року, з метою отримання прибутку, ОСОБА_7 вирішив розпочати торгівлю ялинками на території Таїровського району м. Одеси.
Оскільки ОСОБА_7 розумів, що вказана діяльність потребує дозволу працівників поліції на торгівлю з місць, останній зустрівся з ОСОБА_5 , для вирішення питання щодо безперешкодної торгівлі ялинками.
У свою чергу, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди, створюючи умови для її отримання вказав ОСОБА_7 про необхідність надання йому неправомірної вигоди за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності у формі торгівлі ялинками у невстановлених для цього місцях, а саме 15000 гривень, та наголосив що у разі відмови, у останнього виникнуть проблеми у вигляді накладення адміністративних стягнень та неможливості подальшого здійснення вказаної діяльності.
Уподальшому, 03.01.2024 приблизно о 14 годині 05 хвилин знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51 на території паркувального майданчика «Сільпо», ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського, попередньо домовившись про зустріч із ОСОБА_7 отримав від останнього грошові кошти в сумі 23000 гривень.
Зазначені грошові кошти ОСОБА_5 отримав за не створення перешкод у здійсненні торгівельної діяльності ялинками в сумі 15000 та за безперешкодну роботу паркувальних майданчиків по вул. Академіка Глушка та Академіка Корольова у м. Одесі за грудень 2023 року, в сумі 8000 гривень.
Указаною неправомірною вигодою ОСОБА_5 , після отримання, розпорядився на власний розсуд.
У подальшому, 29.01.2024, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою та використовуючи займану посаду та повноваження поліцейського, діючи повторно,попередньо узгодивши час і місце зустрічі у телефонній розмові з ОСОБА_7 , близько о 14:25 год. прибув до паркувального майданчику супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 51де почав очікувати ОСОБА_7 , який прибув туди через декілька хвилин.
Перебуваючи за вказаною адресою на виконання раніше обумовлених домовленостей, ОСОБА_7 виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_5 передав останньому грошові кошти у сумі 16000 гривень за нестворення штучних перешкод за безперешкодну роботу паркувальних майданчиків по вул. Академіка Глушка та Академіка Корольова у м. Одеса.
Указану неправомірну вигоду, в розмірі 16 000 гривень ОСОБА_5 поклав до своєї правої кишені куртки, після чого був затриманий працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
Під час затримання ОСОБА_5 ,добровільно видав наявні при ньому наступні предмети та речі:
-грошові кошти, зовні схожі на Національну валюту України - гривні, номіналом по 500 гривень, у кількості 32 купюр, на загальну суму 16 000 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень, з наступними серійними номерами:
EБ1563310, ЕА3758854, ВИ0471325, ЗБ1833973, АП6534807, ЕВ7390329, ЕБ4596071, АМ3733629, ГА4147774, ЕЖ6935261, ЕЖ6935265, ВЗ37371705, СИ9749498, СБ2201186, БГ1132173, ЛЗ5708535, СД6495837, ЛД5644575, СГ3243303, ЕИ3747603, ВЕ6643109, УБ3473718, СД1295004, ЗЗ9139981, УГ4609395, СЖ2215451, СБ6950286, СЖ9947450, ЗЗ0027224, ЛВ4577473, ВИ0855225, ВХ5033147
Вказані грошові кошти за результатом добровільної видачі були вилучені та поміщені до сейф-пакету із символікою ДБР за № В2008236.
Крім того ОСОБА_5 добровільно видав належний йому мобільний телефон IPhone 15, у робочому стані.
Також ОСОБА_5 видав посвідчення співробітника ГУНП в Одеській області на ім'я ОСОБА_5 ОДП № НОМЕР_1 , спец жетон 0018131, картка замісник №37.
30.01.2024 року на підставі постанови слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення зазначає, що вищезазначені матеріальні об'єкти постановою слідчого від 30.01.2024 визнані речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, серед яких грошові кошти, що є предметом неправомірної вигоди, а також містять інші відомості, які підлягають доказуванню у ході слідства.
З метою збереження речових доказів та виконання експертиз виникла необхідність у накладені арешту на вказані речі.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, проте прокурор до суду скерував заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна в судове засідання також не з'явився та звернувся до суду із заявою про розгляд даного клопотання без його участі, в якій зазначив, що проти його задоволення не заперечує.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та зазначає, що добровільно видані ОСОБА_5 речі можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, зв'язків власника такого мобільного телефону з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 30.01.2024 року, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження та у тому числі проведення відповідних експертних досліджень.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що означені грошові кошти ймовірно є предметом неправомірної вигоди, оскільки були вилучені після фактичного затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000295 від 29.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на грошові кошти, зовні схожі на Національну валюту України - гривні, номіналом по 500 гривень, у кількості 32 купюр, на загальну суму 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень, з наступними серійними номерами: EБ1563310, ЕА3758854, ВИ0471325, ЗБ1833973, АП6534807, ЕВ7390329, ЕБ4596071, АМ3733629, ГА4147774, ЕЖ6935261, ЕЖ6935265, ВЗ37371705, СИ9749498, СБ2201186, БГ1132173, ЛЗ5708535, СД6495837, ЛД5644575, СГ3243303, ЕИ3747603, ВЕ6643109, УБ3473718, СД1295004, ЗЗ9139981, УГ4609395, СЖ2215451, СБ6950286, СЖ9947450, ЗЗ0027224, ЛВ4577473, ВИ0855225, ВХ5033147, мобільний телефон IPhone 15, у робочому стані, посвідчення співробітника ГУНП в Одеській області на ім'я ОСОБА_5 ОДП № НОМЕР_1 , спец жетон 0018131, картка замісник №37.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1