Справа № 947/1597/24
Провадження № 1-кс/947/1881/24
12.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023160000000970 від 20.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2023 за № 12023160000000970за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний намір на розтрату грошових коштів КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» на користь ФОП ОСОБА_7 , у великих розмірах, в умовах дії воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом укладення та виконання договору про закупівлю медичних матеріалів, вартість яких значно вища за ринкову.
З метою реалізації свого злочинного наміру, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, будучи виконувачем обов'язків генерального директора КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» ОСОБА_4 , 15.03.2022 укладає договір № 2202/03 (далі - Договір) з ФОП ОСОБА_7 на постачання товару згідно коду предмета закупівлі за класифікатором: ДК 021:2015-33140000 - 3 - медичні матеріали, (код номенклатурної позиції ДК 021:2015:33141000-0 - медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування, код НК 024:2019: - 59235 (Губка гемостатична компресійна для зовнішнього застосування) на загальну суму 829 600,00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до пункту 1.2 Розділу 1 Договору, найменування (номенклатура, асортимент) і кількість товару наведено у Специфікації № 1 що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток до договору № 1).
Специфікацією, що є Додатком № 1 до Договору, передбачено закупівлю та поставку товару (Губка гемостатична компресійна для зовнішнього застосування), кількістю 850 шт., ціною за одиницю 976, 00 грн. (без ПДВ), загальною вартістю 829 600,00 грн. (без ПДВ).
На виконання умов Договору, 17.03.2022 ФОП ОСОБА_7 здійснено поставку товарів з маркуванням бинт гофрований гемостатичний 1 (одна) стерильна стрічка 7,5см*360см (HEMOSTATIC ГЕМОСТАТИК), який було прийнято посадовими особами КНП «ООЦЕМД І МК» ООР».
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на розтрату грошових коштів КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» на користь ФОП ОСОБА_7 , на виконання умов Договору, 24.03.2022 на підставі видаткової накладної № 2140 від 17.03.2022 та платіжного доручення № 10003 від 24.03.2022, виконувач обов'язків генерального директора КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» ОСОБА_4 забезпечив здійснення перерахування з рахунку КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» № НОМЕР_1 відкритому у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому у ПАТ «БАНК ВОСТОК» грошових коштів у сумі загальну суму 829 600,00 грн.
Однак, станом на 15.03.2022 ринкова вартість постановленого
ФОП ОСОБА_7 товару із маркуванням бинт гофрований гемостатичний 1 (одна) стерильна стрічка 7,5см*360см (HEMOSTATIC ГЕМОСТАТИК) становила 424 гривні 44 копійок за одиницю.
Таким чином, загальна сума завищення вартості товару, який на виконання умов Договору було здійснено поставку ФОП ОСОБА_7 на адресу КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» становить 468 826 гривень.
Отже, ОСОБА_4 , внаслідок реалізації свого злочинного наміру на розтрату грошових коштів КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що вартість товарів, які поставлені ФОП ОСОБА_7 значно менша ніж визначено умовами Договору, діючи в порушення п. 4.1, та п.п. 4.1.2, 4.1.6, 4.1.9 Статуту КНП «ООЦЕМД І МК» ООР», ст. ст. 4, 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», п.п. 1, 2, 3 п. 1 Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» вчинив розтрату чужого майна - грошових коштів КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» на суму 468 826 грн., що згідно Примітки 3 до ст. 185 КК України в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та становить великий розмір, внаслідок чого завдано майнову шкоду КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» у вказаному розмірі.
Так, 19.01.2024 у зв'язку із наявністю достатніх доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Так, 19.01.2024 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 за участю останнього проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 53555 доларів США.
19.01.024 року на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
Додатково прокурор зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2024 клопотання про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні - повернуто прокурору для усунення недоліків строком в 72 години, яку стороною обвинувачення було отримано 05.02.2024 року.
На теперішній час, в зв'язку з виправленням раніше встановлених недоліків, сторона обвинувачення повторно підіймає питання накладення арешту майна.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що враховуючи, що діями ОСОБА_4 завдана шкода майнового характеру КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» у сумі 468 826 грн., з метою відшкодування шкоди виникла об'єктивна необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 .
Також, враховуючи, що вказані грошові кошти набуті ОСОБА_4 кримінально-протиправним шляхом та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження постановою слідчого вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Метою накладення арешту на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 є забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення та збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити посилаючись на наступне. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання про арешт майна, вилученого за місцем проживання ОСОБА_4 було повернуто прокурору, після отримання копії такої ухвали 05.02.2024 та усунення вказаних у ній недоліків, 07.02.2024 стороною обвинувачення у строк, передбачений КПК України, таке клопотання було подано повторно. Крім того, прокурор зауважив, що право власності ОСОБА_4 на вилучене під час обшуку майно у тому числі підтверджується тим, що за вказаною адресою останній фактично проживає. Під час проведення обшуку будь-яких доказів щодо належності таких грошових коштів ОСОБА_5 не було надано. Крім того, прокурор у сдуовму засіданні повідмоив, що наразі у сторонни обвинувачення є достатньо підставі вважати, що вилучені грошові кошти могли бути у тому числі отримані внаслідок ймовірного вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому наразі дій, та у зв'язку із чим в рамках такого крмиінального провадження представником КНП «ООЦЕМД і МК» ООР» заявлено цивільний позов, копію якого прокурором було долучено у судовому засіданні.
Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, у зв'язку із не відповідністю клопотання про арешт майна вимогам кримінального процесуального кодексу України. Так, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що після усунення недоліків, стороною обвинувачення фактично було порушено строк звернення з таким клопотанням до суду у строк, передбачений ч. 3 ст. 172 КПК України. Крім того, останній також зауважив на тому, що частина коштів, а саме у сумі 49000 (сорок дев'ять тисяч) доларів США належить ОСОБА_5 . Остання є фізичною особою - підприємцем з 30.05.2013 року, сукупні обороти за два останні роки у ФОП ОСОБА_5 фактино складають близько 91000 доларів США. Вказане фактично свідчить про те, що остання має постійний самостійний дохід та не має ніякого відношення до інкримінованого злочину підозрюваному ОСОБА_4 . З огляду на що, представник ОСОБА_5 зауважує, що обмеження прав власності ОСОБА_5 є недопустими, а повернення грошових коштів законному власнику не буде перешкоджати здійсненню досудового розслідування. У зв'язку із чим, адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та повернути кошти належні ОСОБА_5 їх власниці. В судовому засіданні долучив письмові запереченян з додатками, які просив врахувати слідчого суддю.
Прокурор у якості репліки зауважив, що хоча і предстанвиком ОСОБА_5 у судовму засіданні було долучені документи на підтвердження того, що остання є фізичною особою-підприємцем, проте жодних відомостей, що вилучені грошові кошти належать на праві приватної власності останній - не надано.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
В рамках означенного кримінального провадження, 19.01.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя, з огляду на фактичні обставини такого кримінального провадження, приходить до переконання, що грошові кошти, вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ймовірно належать останньому та могли бути у тому числі отримані шляхом ймовірної участі у протиправній схемі, пов'язаній із заволодінням коштів КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради». Зазначене на думку слідчого судді свідчити про відповідність таких грошових коштів критеріям речових доказів (гроші, набуті кримінально-протиправним шляхом).
Й на сам кінець, слідчий суддя враховує наявність в рамках такого кримінального провадження цивільного позову, пред'явленого представником КНП «ООЦЕМД і МК'ООР», що також свідчить про наявність підстав для накладення арешту майна, оскільки за його рахунок в послідуючому можливо буде забезпечити відшкодування шкоди, яка могла бути спричинена інкримінованими за фактичними обставинами діями.
Що стосується доводів представника власника майна відносно пропуску строку на звернення з даним клопотанням, то слідчий суддя зазначає, що наведені доводи адвоката ОСОБА_6 свого підтвердження в ході розгляду клопотання не знайшли, оскільки як зазначається у прокурором у клопотанні та було повідомлено ним у судовому засіданні, що останній ознайомився зі змістом повного тексту ухвали Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2024 року лише 05.02.2024 року.
В цьому розрізі слідчий суддя зазначає, що метою повернення клопотання прокурору є необхідність виправлення відповідних недоліків, про які прокурор вочевидь повинен бути обізнаний з метою подальшого досягнення такого завдання.
Більше того, навіть якби доводи адвоката ОСОБА_6 відповідали дійсності, то пропуск віповідного строку не може бути достатньою підставою для нерозгляду такого клопотання в тому числі з огляду на правовий висновок, зроблений у постанові Верховного суду від 08.04.2020 року (справа № 263/15845/2019).
Крім того, слідчий суддя погоджується із запереченнями прокурора з приводу доводів адвоката ОСОБА_6 щодо належності 49 000 (сорок дев'ять тисяч) доларів США громадянці ОСОБА_5 , оскільки її представником хоча і було надано документальне підтвердження здійснення підприємницької діяльності останньою із відповідними виписками з ЄДРЮЮ та ФОП, довідками, проте не наведено належного обґрунтування тому, що за місцем ймовірно спільного проживання підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були вилучені грошові кошти, які належать саме громадянці ОСОБА_5 особисто.
У зв'язку із цим, слідчий суддя вважає наведені твердження адвоката ОСОБА_6 неспроможними.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів, доведення їх можливої конфіскації, а також за його рахунок забезпечення цивільного позову (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), а також можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, відносно останнього може бути забезпечена конфіскація майна, й останнє може бути використано для забезпечення цивільного позову.
З урахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, що унеможливить забезпечення виконання арешту майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити досягнення мети арешту майна, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, або ж зміняться фактичні обставини кримінального провадження (потерпілий відмовиться від цивільного позову, буде змінено кримінально-правову кваліфікацію відповідного діяння), зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023160000000970 від 20.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України- задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 53555 доларів США.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1